В чому основна ідея фестивалю?

Фестиваль Ідей - це місце зустрічі тисяч лідерів з різних сфер та куточків України. Ми хочемо створити середовище, щоб побудувати горизонтальні зв’язки між лідерами різних спільнот, де можна обмінюватися ідеями та форсувати реалізацію кращих з них в життя. 

У час діджитал комунікацій дуже важливим є спілкування в офлайні, коли можна встановити взаємини з лідерами з інших сфер, професій, міст та країн. Тому Фестиваль - це можливість вийти зі своєї професійної “бульбашки” та почерпнути ідеї та знайомства з інших сфер. Адже проривні ідеї народжуються саме на перетині різних сфер. 

Для України це унікальна подія, адже цього року ми очікуємо понад 3000 учасників  - лідерів зі сфер: бізнесу, муніципальної влади, медіа, громадського сектору, культури, науки та освіти. Важко ще десь знайти таку концентрацію високо мотивованих та енергійних особистостей!

У чому особливість цьогорічного фестивалю?

З самої назви зрозуміло, що нам цікаво аби під час Фестивалю всі його учасники не лише обмінювалися ідеями, але й нові ідеї народжувалися в результаті спілкування та дискусій. Цього року особливу увагу ми приділимо формату бесід. Але варто пам’ятати, що це не конференція, а саме фестиваль. Ми прагнемо уникнути надмірної академічності та створити середовище для спільної інтелектуальної творчості.

Окрім того є ряд активностей, як то ранкова йога, вечірка, концерт та інші формати, що дозволяють учасникам спілкуватися в неформальній атмосфері.

Павло Білодід

Чому цьогоріч вибрали тему "Українське суспільство в контексті світових тенденцій розвитку"? Які проблеми і виклики стоять за нею?

На нашу думку, важливо усвідомлювати, що події в Україні не є відірваними від світових процесів та глобальних трендів. І розуміння, як глобальні тренди діють в нашому локальному контексті є фокус-темою цьогорічного Фестивалю Ідей.

З іншого боку, в Україні відбуваються процеси, які є в авангарді глобальних тенденцій. І знати їх теж важливо, аби розуміти, чим Україна може бути і вже є цікавою для світу. Наприклад, успіхи наших науковців та підприємців в біохакінгу є в авангарді світових процесів. Але поки це не надто популярна тема для широкого загалу. Або тренд транслокальності, який з’явився як реакція на глобалізацію.  Ми можемо бачити на масштабному рівні, коли деякі європейські країни прагнуть вийти з Європейського Союзу, а Україна декларує свій рух в це об’єднання. 

Або ж автоматизація виробництва та все більше значення професій в сфері креативних індустрій, яке змінює структуру соціальних зв’язків, що впливає на стратегії розвитку міст. 

Розуміння всіх цих процесів, місця України в них та українського суспільства є важливим для розуміння того,якк може виглядати наш світ в найближчі роки чи десятиліття.

Які підтеми зачіпаєте? Чому?

Наприклад, є тематичні напрями “Суспільство процвітання”, що об'єднує теми: економіки, соціального підприємництва та врядування. В межах цього напряму ми будемо спілкуватися з Максим Бахматовим про "Інновації та як вони впливають на різні сфери життя”, з Сергієм Корсунським на тему  "Цінності, свобода, безпека - чи має Україна вибір?". Або “Суспільство творчості”, що об’єднує теми мистецтва,  культурних інституцій, креативних індустрій. Тут будемо дискутувати з Іриною Славінсько, Олесею Драшкабою, Єжи Онухом, Юрієм Антонюком, Іваном Козленком, які поділяться власними кейсами та досвідом роботи в творчих індустріях.

Всі ці спікери працюють в, задавалося б, близьких сферах, але часто вони між собою навіть не знайомі. Тому можливість порівняти їхній досвід та запозичити ідеї з суміжних сфер - ось це ключова цінність Фестивалю Ідей.

Які спікери найочікуваніші та чому?

Цього року буде більше 100 спікерів і серед них будуть гості з Канади, Нідерландів, Словенії, Польщі, Вірменії та інших країн. Всі спікери цікаві і дуже бажані на Фестивалі Ідей. Та мені особисто буде дуже цікаво взяти участь в бесідах за участі Єжи Онуха, Вахтанга Кебуладзе, Івана Козленка, Томаса Брунера, Романа Гавриша. Хоча цей перелік можна ще довго продовжувати, тому раджу ось тут познайомитися з переліком спікерів та обрати найцікавіших для себе.

Також ми поставили кілька запитань спікерам про фестиваль та чим їх сфери можуть бути цікавими для вас:

Анастасія Нуржинська

Спеціалістка з комунікацій Проекту ЄС з розвитку громадянського суспільства в Україні

Що буде, якщо  в одному місці зібрати ідеї з різних сфер?

Народжуються нові ідеї та рішення. 

Наприклад, галузь, про яку я буду розповідати на Форумі - поведінкова наука народилась на перетині економіки, психології, антропології та нейронауки. 

Спільна робота Даніеля Каннемана та Амоса Тверського дала життя праці Thinking Fast and Slow, яка об’єднала економіку та психологію. 

А у результаті співпраці економіста Річарда Талера та правника Касса Санштайна вийшла книга Nudge. Improving deductions about health, wealth and happiness, яка використовується у політиках багатьох урядів. 

Каннеман та Талер отримали Нобелівські премії, а світ - більше розуміння поведінки людини та інструментів впливу на цю поведінку заради благополуччя людей та суспільств. 

Чим важлива ваша сфера для українського суспільства?

Поведінкова наука допомагає приймати більш ефективні рішення.

Досліджуючи людську поведінку стає зрозуміло, що ми не приймаємо рішення як «економічні агенти», як вважалось тривалий час. Тобто ми не завжди обираємо найбільш ефективні чи раціональні рішення. Навпаки, ми не завжди виконуємо обіцянки, обираємо більш швидку, але меншу винагороду, неправильно оцінюємо ризики, на нас дуже сильно впливає що роблять інші або що отримують інші. 

Поєднавши психологію та економіку, вчені змогли систематизувати цю нераціональність у певну систему та запропонувати рекомендації, як допомагати людям не робити помилок про які вони шкодують. Наприклад, щодо пенсійних заощаджень, оплати податків, сталого використання ресурсів, здоров`я та багато іншого.  

Чи відстає українське суспільство від світових тенденцій у вашій сфері? Чому?

Моя мрія, щоб в Уряді та університетах в Україні з’явились відділи поведінкової науки, як це зробили свого часу Обама, Камерон Саркозі та інші світові лідери. А зараз ці країни отримують користь від використання науки у прийнятті державних рішень.

Які виклики перед українцями зараз у вашій сфері?

Найбільший виклик - почати проводити наукові експерименти за світовими стандартами, починаючи зі шкіл. Тобто створювати нові ідеї, експериментувати з ними. 

Наприклад, щоб отримати магістерський ступінь у західних університетах, дипломна робота повинна мати наукову новизну та бути “publishable quality”, тобто достатньої якості для публікації у наукових виданнях. 

Це не опис подій минулого чи ситуації зараз, а систематичний аналіз з рекомендаціями для вирішення проблеми чи пропозиція нового рішення. Якщо наші учні та студенти отримають такий досвід, вони пронесуть цю здатність до аналізу та створене нового скрізь усе своє життя. Це будуть професіонали, які зможуть спиратися на доказові методи та критичне мислення.  

Де черпати ідеї, щоб суспільству розвиватися у цій сфері?

Тестувати свої ідеї, звертати увагу на наукові експерименти за кордоном та співпрацювати між секторами, як наприклад на Форумі ідей.

Ірина Славінська

Продюсерка “Радіо Культура”

Що буде, якщо в одному місці зібрати ідеї з різних сфер?

Думаю, це і буде життям. В реальному житті важко варитися весь час у одному казані. Ти весь час взаємодієш із іншими людьми, бодай таксистами чи зеленарями на базарі. Я намагаюся з кожної такої зустрічі брати щось корисне — бодай емоцію, що виникла в процесі. Тому, думаю, зустріч людей з різних “бульбашок” - це щось дуже життєве. І дуже потенційно прикладне.

Чим важлива ваша сфера для українського суспільства? 

Я працюю в команді Суспільного мовлення, зокрема — Українського радіо. Це перше радіо в Україні, що почало мовити ще 1924 року. 16 листопада 95 років тому після слів “Алло, говорить Харків” наживо прозвучав радіоконцерт. Так само сьогодні Радіо Культура наживо транслює найважливіші культурні події країни та світу для слухачів. Суспільне мовлення — одна з найважливіших в Україні реформ, саме тому я свого часу приєдналася до цієї команди. В добу пост-правди та поширення фейків саме якісна робота журналістів може допомогти слухачам, читачам, глядачам розібратися та зробити правильний вибір. Радіо Культура, до того ж, є тим радіо, що може і розважати, і навчати, і дати перепочинок тим, хто “втомився від політики”.... і допомогти краще зрозуміти політику. В її первісному сенсі слова — як мистецтво спільного життя в полісі.

Чи відстає українське суспільство від світових тенденцій у вашій сфері? Чому? 

Мені не дуже близьке усвідомлення суспільств як таких, що “відстають” чи “випереджають”. Я працюю в поточному моменті з думкою про свої власні візіонерські мрії. Наразі суспільство світу вирізняється тим, що є дуже розрізненим. Немає одного “суспільства” навіть у певній країні. Люди живуть у “бульбашках”, не перетинаючись із іншими. Думаю, глобальним викликом є потреба допомогти різним групам між собою комунікувати та порозумітися.

Які виклики перед українцями зараз у вашій сфері?

Думаю, це щось про подолання ситуації “піна на губах у янгола”. Треба зняти біле пальто та подумати про тих, кому може бути потрібна допомога. Саме тому я вірю в просвітницьку, пояснювальну журналістику та про необхідність зберігати фокус на провазахисних темах. 

Де черпати ідеї, щоб суспільству розвиватися у цій сфері?

Дуже нудна відповідь — потрібно більше читати. Думаю, чимало проблем виникають через брак нормальної гуманітарної освіти. Тому прочитайте свою власну важливу шафу книжок.

Марія Гурська

Телеведуча та культурний менеджер

Що буде, якщо в одному місці зібрати ідеї з різних сфер? 

Ще в VI столітті до н.е. наймудріші громадяни стародавньої Греції збиралися разом на Агорі, щоб обговорити найважливіші питання на шляху розвитку суспільства. Так, Греція стала колискою європейської цивілізації і батьківщиною демократії. Коли сьогодні, більше, ніж 2,5 тисячі років по тому, лідери з різних сфер збираються для діалогу - така зустріч перетворюється на запуск Falcon9, який викидає на космічну орбіту цивізілації супутники наших ідей, об'єднаних між собою шляхетною ціллю побудови кращого світу вже сьогодні.

Чим важлива ваша сфера для українського суспільства? 

Коли наше ГО займається темою мультикультуралізму - ми думаємо про формування нової громадянської освіти нації, де кожен громадянин знає і поважає спадщину та

історію свого місця проживання - свою «маленьку батьківщину», цим створюючи умови для формування відкритого суспільства, яке поважає іншість.

Чи відстає українське суспільство від світових тенденцій у вашій сфері? Чому? 

Які виклики перед українцями зараз у вашій сфері? 

В більшості європейських країн міжкультурний діалог та його побудова є невід'ємною частиною життя суспільства. Через ці практики європейці досліджують суперечливі події у власній історії - зокрема, ті, які призводили до ворожості, національних розколів і формування болісної пам'яті. Українцям не бракує травм минулого - однак, бракує інституцій, які працювали б з культурою в окремих регіонах так, як Інститут національної пам'яті працює з історією. Ми хочемо виправити це - і створити в Карпатах перший в Україні Центр діалогу, який досліджуватиме пам'ять через культуру.

Де черпати ідеї, щоб суспільству розвиватися у цій сфері?  

Пропагування культури діалогу є загальносвітовим трендом вже понад пів століття - з моменту завершення Другої Світової війни. Дещо пізніше - в 90-х, паралельно з  проведенням основних реформ та трансформацій, ця тенденція прийшла і в Східну Європу. В 2000-х робота з темою міжкультурного діалогу задіяла нові технології, стала ультрасучасною і почала завдяки цьому залучати максимально широку аудиторію - зокрема, молодь. Маємо вчитися в наших східноєвропейських сусідів - наприклад, в Республіки Польща. Хочемо давати приклад для навчання та дій інших, а самі - надихатися українськими історіями успіху, щоб разом  творити унікальний національний продукт.  Саме для цього ми і їдемо на Фестиваль Ідей.