Юлія Федів: Якість українських культурних проектів, які може бути експортовано на зовнішні ринки, наразі залишається досить низькою

Виконавчий директор Українського культурного фонду розказала про те, які проблеми та можливості мають українські креативні індустрії, та надала кілька порад щодо розвитку міжнародної партнерської мережі. Бесіда відбулася в рамках дискусійно-освітньої платформи професійного розвитку менеджерів культури Culture management: level up, що була організована міжнародною асоціацією Сulture & Creativity на 25 Форумі видавців у Львові.

Сьогодні створюється багато можливостей. Чого тільки варті Український інститут та Український культурний фонд. Також кілька років тому ми приєдналися до європейської грантової програми Креативна Європа. Але українська екосистема не була готова до такої мегапропозиції, яка зародилася 2014 року. Ми з вами звикли скаржитися на те, що в Україні культурному сектору не вистачає державної підтримки, і що ми не інтегруємося так швидко до Євросоюзу, як того би хотілося. А тут раптом, крім вищепереліченого, створюється Інститут книги, програми Держкіно з копродукції та багато інших.

На жаль, якість проектів, які може бути підтримано й експортовано на зовнішні ринки, наразі в Україні залишається досить низькою. Коли ми оголосили першу серію конкурсів від Українського культурного фонду, наштовхнулися на те, що пропозиція є, попит ніби є, але якість цього попиту в Україні низька. З таким самим арсеналом проблем я зіткнулася в 2016 році в бюро Креативна Європа. А саме:

Перша проблема — англійська мова. Вона потрібна на тому рівні, щоб можна було написати заявку, розписати проектну ідею зрозумілою для вашого іноземного партнера мовою.

Друга проблема — це пасивна позиція українців. Більшість програм представництва Європейського Союзу, ОБСЄ, British Council, Goethe Institut та інших налаштовані на те, що вони приходять в Україну і допомагають. Але по факту самі шукають того, кому ця допомога потрібна. Саме тому необхідно бути проактивним.

Третя проблема — відсутність мета-цілі. Часто люди вважають, що достатньо лише мати гарну ідею. Але насправді це не так. І цей міф робить нас неконкурентноздатними. Якщо ваша мета-ціль — вийти на європейський чи міжнародний рівень, то, відповідно, ресурси, які ви маєте вкладати, — набагато більші, ніж у випадку роботи на локальному рівні.

Четверта проблема — низький рівень культурного менеджменту. В Україні ця сфера все ще страждає. Не кожен митець є чи зобов’язаний бути культурним менеджером. Завжди треба мати команду. В УКФ ми зіткнулися з тим, що часто митці реєструються як ФОП і вважають, що можуть одночасно бути і авторами, і фінансовими та культурними менеджерами.

Коли ви пишете проектну заявку, вже маєте думати проектно: який людський, технічний і фінансовий ресурс мені потрібен? І тільки відповівши на ці запитання, йти до грантодавця. Починати потрібно із себе і своїх потреб.

Про пошук партнерів

Зараз існує велика кількість різних баз з пошуку партнерів. Зокрема, Креативна Європа має таку. У ній за конкретними словами, які вас цікавлять, ви зможете знайти партнера у тій чи іншій країні. Та тут головне — сталість цих зв’язків, ступінь вимогливості до партнера. Перш ніж починати спільний проект, варто подивитися його історію, налагодити контакт. Завжди краще мати 3-4 партнерів з інших країн про запас, ніж обмежитися одним-двома.

У грантах Креативної Європи йдеться про досить великі суми, тому ви маєте мати чіткі домовленості з партнерами. У першу чергу, щоб убезпечити себе. В ідеалі бажано домовлятися з партнерами за рік.

Мережу партнерів потрібно розширювати постійно. Грузія, наприклад, з її чотирма мільйонами населення має набагато довшу та більш успішну історію копродукції на міжнародному ринку фестивалів, ніж Україна. Нам є куди рости.

Відсоток креативного населення в Україні високий, потенціал у нас великий, і я вважаю, що ми його поки що недостатньо використовуємо. Звичайно, на це потрібен час, це не робиться за рік. Мій основний заклик: діяти спільно.

Можливо, саме тому що в нас немає спільності, презентація України на міжнародних і європейських ринках ще не настільки висока, як би нам, представникам державних інституцій, хотілося. На щастя, УКУ та інші заклади запроваджують програми з культурного менеджменту; створюють програми обміну, міжнародної мобільності, які дозволяють нам налагодити зв’язки з іншими країнами. Можливо, в перспективі 5-6 років ми чутимемо про велику кількість успішних українських кейсів, які будуть відомі не тільки на теренах України, але й за кордоном.

Про підтримку з боку Українського культурного фонду

У рамках діяльності Українського культурного фонду у нас існує, в тому числі конкурс проектів міжнародної співпраці, у рамках якого ми підтримуємо колаборації, що виникатимуть між українськими та іноземними культурними діячами. Зараз ми чекаємо на остаточне затвердження бюджету Українського культурного фонду на 2019 рік. Як тільки ми його отримаємо, одразу оголосимо наступні конкурси.

Також днями ми підписали договір з мережею Global Ukraine щодо сприяння того, щоб українці виступали у якості експертів і їх запрошували за кордон для обміну досвідом. Global Ukraine — це мережа української діаспори, експатів.

Наша мета — розробити програму реінтеграції українських експатів. Українці, які проживають за кордоном, теж можуть бути засновниками тієї чи іншої культурної інституції, навіть будучи громадянами інших країн. Можливо, нам і вам буде легше створювати копродукцію саме із представниками української діаспори і таким чином інтегрувати український продукт на ринки європейські, азійські тощо.

Ми домовляємося з Інститутом Адама Міцкевича про запровадження українсько-польської програми спільних проектів в сфері культури та культурного менеджменту.

Також йдуть перемовини із Китаєм, для того щоб створювати спільні копродукції та експортувати український культурний продукт на Схід.

Наразі ми розширюємо мережу та розмірковуємо над окремими програмами для різних секторів культури та мистецтва. Розроблено стратегію Українського культурного фонду на майбутні три роки, де прописано наші конкурсні програми. Більшість з них будуть корисними для представників перформативного, аудіовізуального й аудіального мистецтва.

Цього року у нас було лише 23 проекти міжнародної співпраці в рамках конкурсу, хоча ми очікували близько 50-ти. Можливо, наступного року ця кількість зросте. Ну і звичайно, залишаться проекти і індивідуальні, які можуть мати елемент міжнародного характеру.

Цього року у нас є досить багато проектів, які передбачають виїзд українців за кордон з метою презентації того чи іншого продукту: це може бути виступ, участь у конференції  чи створення спільного воркшопу.

Усе в ваших руках, головне щоб ідеї були якісними. Я думаю, що є великий шанс отримати підтримку від Українського культурного фонду чи Українського інституту, в тому числі у розрізі міжнародної співпраці.

Також ми продовжуємо серію навчальних семінарів за підтримки Креативної Європи, за участю іноземних культурних менеджерів. Це потрібно, для того щоб підвищувати рівень знань, особливо в сфері фінансового менеджменту.

Про доопрацювання проектів, які подають на програму Креативна Європа

Ми намагаємося робити все, що в наших силах. Команда розширилася, в мене вже троє колег, ми зараз активно їздимо містами України. Переважно проводимо закриті зустрічі для 20-30 людей, щоб максимально проробити заявку. І сподіваємося, що в 2019 році українські проекти будуть сильнішими, ніж цього року.

Так, Одеський кінофестиваль двічі подавався на програму Креативна Європа, і не добирав 2-3 балів. Тому ми спеціально зробили закритий воркшоп для організаторів кіноподій та працювали над їхніми майбутніми заявками.

Перш ніж подавати заявку, ви можете надіслати свою ідею консультантам до нашого проектно-аналітичного відділу або відділу Національного бюро програми Креативна Європа і ми проконсультуємо, які є сильні-слабкі сторони, як потрібно доопрацювати заявку, для того щоб у вас було більше шансів.

Актуально в інших розділах: