5 практичних порад від Олени Правило: як вперше подаватися на «Креативну Європу»
До культури Олена працювала в рекламному бізнесі та в організації івентів, займалася PR та маркетингом, була тренером-консультантом у бізнес-компаніях. Згодом Правило почала продюсувати кіно та театральні вистави (її перший проект — вистава «Отак загинув Гуска» в «Центрі Курбаса»), а також робила фестиваль «Дні грузинського кіно в Україні». Після подій на Майдані Олена модерувала розмови культурних активістів, що тоді відбувалися у будівлі Міністерстві культури. «В якийсь момент ми усвідомили, що хочемо робити реальні проекти, а не лише брати участь у дискусіях. Ми провели Конгрес активістів культури, згодом зареєстрували громадську організацію, і почали шукати, яким чином податися на гранти», — говорить Олена Правило.
1.Як отримати грант, якщо ви маленька організація і ніколи досі цього не робили
Спершу ми отримували (і отримуємо досі) мікрогранти у розмірі до 2000 дол. Згодом ми написали грантову заявку з приводу «Літньої школи активізму культури» від імені одного з наших колег, що був випускником програми американського посольства, тож мав можливість отримання невеличкого гранту. Так ми отримали перший грант.
Далі ми експериментували з форматами. Якось мої колеги сказали: «Давайте поїдемо на зимову школу в Балтійські країни! Давайте спробуємо податися на грант». Ми написали нашим знайомим у Латвію, Литву та Естонію. В результаті дві країни з трьох були готові нас прийняти, вони повністю організували нам програму, забезпечили готель та пересування.
Ми у Британській Раді робимо тренінги «Активні громадяни», де вчимо людей отримувати гранти, і бачимо типові проблеми: людям часто здається, що вони не зможуть знайти дофінансування. Пам’ятайте, гроші — це не завжди основний ресурс. Ти можеш дати своє приміщення, можеш працювати безкоштовно, можеш врешті зробити щось, що ти вмієш. Іноді ми схильні недооцінювати свої ресурси та інвестиції.
2.Чому варто брати участь у «Креативній Європі»
Саме у подорожі країнами Балтії я вперше почула про «Креативну Європу» та зрозуміла, які можливості вона дає. Багато хто думає, що це історія про креативний бізнес, але насправді це перш за все про культурні та мистецькі проекти. Гадаю, нашим митцям, кінематографістам, культурним менеджерам треба звернути на це увагу на цей проект.
Але аби вигравати гранти, інституцію мають знати.
Наша участь в «Креативній Європі» почалась з того, що ми виграли консультацію з експертом. Британська Рада оголосила, що до України приїде кілька експертів із різних напрямків. Нам найбільше підійшла Клімена Крістофоуз з ISISArts, що, як і ми, робила проекти мистецьких резиденцій. Ми очікували, що експерт нас проконсультує щодо розвитку нашої організації, але насправді експерти приїхали для налагодження контактів.
Ми обговорили ідею майбутнього проекту в Києві, після чого команда CSM поїхала до Великої Британіі, де почала розробку проекту. У процесі обговорення стало зрозуміло, що потрібні ще партнери з Європи. Так у проекті з’явилися Kultur Aktiv з Дрездену та «Креативне Кошице» зі Словаччини, що, як і ми, роблять активістські та мистецькі проекти.
Цей проект – ідейний «коридор» з України до Британії. Він включатиме мистецькі резиденції, критичне писання та івенти.
3.Які складові успішного проекту в рамках «Креативної Європи»
Має бути спільна ідея, яку розділяють всі. Важливий також правильний розподіл ролей у проекті. Є головний партнер, що очолює проект та відповідає за загальний менеджмент процесів. І є партнери, що створюють якісь додаткові сенсові навантаження. Наприклад, у нашому випадку CSM надає свій професійний інструмент, свою експертизу. «Креативне Кошице» виконують роль комунікаторів, бо мають хороший досвід комунікації, роблять багато проектів з хорошим PR. Британська сторона бере на себе роль менеджерів-координаторів – вони тримають основну лінію, відповідають за те, куди проект рухається.
4. Як побудувати міцні партнерські відносини на міжнародному рівні
Гадаю, що міжнародні партнерства – це про долученість до світу взагалі. Коли ти починаєш подорожувати, спілкуватися, то починаєш бачити ті можливості, яких до цього ти в Україні не бачив. Ти розумієш, що у нас зараз все тільки починається. Можна зробити якийсь бізнес, реалізовувати проекти, або зробити особистий професійний стрибок.
Нам в Україні все ще не вистачає менеджерських навичок та вміння заробляти гроші. Але те, як ми робимо проекти з нуля, викликає у європейських партнерів здивування і захоплення. Вони не розуміють, як можна зробити проект взагалі без грошей.
Для успішного проекту важливо побудувати комунікацію з партнерами та виробити спільне бачення. Якщо у вас є контакт і ви без проблем розумієте один одного, тоді можна далі домовлятися. Якщо ж комунікація не йде, людина вас не розуміє – з таким партнером вам буде складно.
В подібних проектах багато комунікацій. Коли йдеться про роботу з іноземними партнерами, одразу помножуйте кількість комунікацій, що ви їх робите в Україні, на 5. Йдеться не лише про англійську, але і про культурні відмінності. Там, де з українським партнером ти можеш проговорити: «Ок, цей рядок в бюджеті буде стільки-то», з іноземним партнером треба пояснювати нюанси оподаткування, обґрунтовувати розрахунки і т.д. Будьте до цього готові, інакше вам може здатися, що проект був не вартий зусиль.
5. Як написати успішну заявку на «Креативну Європу»
Я б радила робити все разом, аби усі відчули себе частиною проекту. Для цього потрібні зустрічі, щоб всі партнери відчували їхні ролі і відповідальність.
В проекті має бути головний партнер, що розуміє всю канву. Ви, як партнер, можете посилити ідею. Важливо мати партнерів з Європи, які знають інші європейські культурні інституції. Важливо, аби експерти, що читатимуть вашу заявку, їх також знали та могли ідентифікувати.
Деякі партнери з Європи воліють виступати в ролі «старших товаришів». Виступайте нарівні, ставте свої умови, навіть якщо ви отримуєте менше як молодший партнер.
Важливо триматися за свою ідею, при тому, що ти ніби-то підлаштовуєшся, але все ж таки щоб тебе не поглинули і ти не виконував якусь суто технічну функцію.
Треба м’яко проштовхувати свою ідею, пояснювати 50 разів, може на 51-ий її підхоплять. А можливо ви і нею заразите. Рано чи пізно люди скажуть: «О, класно, а давай все-таки зробимо це». Це дуже важливо. Якщо ви не горите своєю ідеєю, то не отримаєте всього задоволення і всіх результатів, які можна отримати від «Креативної Європи».
Попри всі складнощі я раджу всім пробувати подаватися. Більш того, їздити до партнерів домовлятися особисто. Це дуже велика робота!