«Бачити більше» — новий відеопроєкт Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова, який минулого року відсвяткував свій 100-річний ювілей. Це серія коротких відеороликів, що ставлять за мету привернути увагу до експонатів та популяризувати музей. Акцент у відео зроблено на бекґраунді артефактів та цікавих фактах з їхньої історії, які часто невідомі широкому загалу.

Вже побачили світ два епізоди: перший присвячений одному з найбільш відомих музейних експонатів — танку Mark V; другий — рекламі кондитерських виробів ХІХ століття; третій, пов'язаний із «космічним» експонатом, буде оприлюднений 12 квітня, у Міжнародний день космонавтики.

У створенні «Бачити більше» взяли участь співробітники музею Костянтин Дубін, Юлія Стаднік, Дмитро Кузубов, а також відеооператор Олександр Поберайло й звукорежисер Валерій Бескорсий. До реалізації також долучився весь колектив музею.

Ми поговорили з учасниками «Бачити більше» про те, як їм вдалося втілити проєкт у життя та навіщо це потрібно.

Костянтин Дубін, завідувач другого науково-експозиційного відділу музею, учасник проєкту

Мене і моїх колег дуже турбує проблема нерозкрученості музею. Буває, що спілкуюсь з людьми і говорю, що працюю в Історичному музеї, а у відповідь мене питають: «Зрозуміло, що біля станції метро “Історичний музей”, а де саме працюєш?». Тож дехто навіть не пов'язує назву станції з установою. 

І навіть коли люди приходять до музею, далеко не завжди нам вдається донести до них все, що ми запланували. Ми бачимо, що багато музейних відвідувачів пробігають експозиціями, звертаючи лише поверхневу увагу на вітрини та предмети. Таким чином, вони часто втрачають важливу складову того, що робить експонати цінними, не помічаючи ані особливої краси, ані важливої історії. Щоб оживити ці речі, заставити їх говорити, можна замовити екскурсію, але далеко не всі користуються цією опцією.

Тож спочатку, щоб привернути увагу до музейних експонатів, ми вирішили писати короткі пости в соцмережах з інформацією про них і фотографіями. Ми досі робимо це в рубриці #ІсторіяОдного Експонату, яка регулярно виходить на нашому сайті і в соцмережах.

Але хотілось більшого відгуку від аудиторії. Тож виникла ідея урізноманітнити наш формат, щоб йти до тих, хто не читає освітні лонгріди, а наприклад, дивиться Youtube після роботи. І ми вирішили створювати короткі популярно-пізнавальні відеоролики, позбавлені менторського тону. Це сталось наприкінці 2020 року. Паралельно з цим, ми почали комплексно оновлювати музейну айдентику. Для чого найняли дизайнерку Катю Дрозд, яка реалізувала наш запит на новий брендінг. Тобто «Бачити більше» — лише частина того, що ми задумали.

Чесно кажучи, на рівні ідеї я уявляв собі ці відеоролики дещо інакше. Але коли ми запросили до співпраці відеооператора Олександра Поберайло, все вийшло навіть краще. Ми показали Сашку наш YouTube-канал і те, що знімали раніше, а він підказав рекомендації, як зробити ефектніше. А ще запропонував розширити проєкт «Бачити більше»: окрім відеороликів щотижня ми публікуємо в наших соцмережах сторіз із красивою зйомкою експонатів. 

Тож коли ми тільки розпочали зйомки, уже було зрозуміло, що вийде щось класне. Першим знімали танк Mark V — всі, хто бував у центрі Харкова знають про нього, але далеко не всі замислюються, що це музейний експонат (будь ласка, не залазьте на нього :)). Ясна річ, що в актовій залі його ніяк не знімеш, він і стоїть за межами музею. Тому ми задіяли кілька локацій — зокрема, знімали просто неба, там де він зараз, і там, де колись знаходився його близнюк. 

В наступних епізодах діяли за такою ж схемою. А щоб ролики були більш жвавими, вирішили додавати в них тематичні кадри. В епізоді про танк, наприклад, використані архівні хроніки часів Першої світової війни та кадри з гри Battlefield. Для інтро іншого епізоду ми підбирали історичні обладунки і виїжджали до лісу. 

Цим проєктом ми сподіваємось продемонструвати, що музей є значно цікавішим і сучаснішим, ніж це іноді може здатись на перший погляд. Я бачу відеоролики як додатковий вектор роботи музею. Коли ми присутні в інтернет-просторі, про нас більше знають. Це добре, якщо нас впізнаватимуть також і в інших містах, і навіть ті, хто ніколи в сам музей не прийде, обравши інший вид дозвілля. 

Завдяки такому формату ми просуваємо музейний продукт і стаємо на вустах. Якщо гора не йде до Магомета, Магомет іде до гори. І навіть якщо людина, яка побачила наші відео, не прийде в музей, позитивний фідбек приведе інших. Тобто це комплексна робота по підвищенню впізнаваності нашої установи. 

Юлія Стаднік, старша наукова співробітниця музею, учасниця проєкту

Я працюю в музеї вже три роки і він є дійсно важливим для мене. Втім, навіть мої знайомі інколи відкладають похід у музей до кращих часів. Тому мені хотілося зробити щось для того, аби про нього знов згадали. Я бачила, що потрібно проводити комплексне перезавантаження маркетингу. Для цього ми будуємо виставки одна за одною, і для цього робимо контент для соціальних мереж. 

Нещодавно ми затвердили нову айдентику закладу, а зараз знімаємо відеопроєкт «Бачити більше». У такому форматі ми намагаємося не тільки нагадати про право кожного побачити культурні цінності, але й провести лінію між минулим та майбутнім. Ми зупинились саме на відеоформаті, бо сьогодні він є найбільш трендовим, а музей ставить за мету інтегрувати якомога більше молоді в цей діалог.

Карантин дещо прискорив процес. В мене була ідея записувати короткі відеоекскурсії по музею. Для цього шукала відеооператора, який міг би не тільки вести зйомку, але й робити монтаж. І це виявилося проблематично — як правило, для цього потрібно було дві різні людини.

Тож мені пощастило вийти на обидвох в особі Олександра Поберайла. Мені сказали, що він — режисер: тобто більше, ніж просто відеооператор. Пам’ятаю, вперше ми списалися об 11 вечора, і вже те, що людина відповідає в такий час, здалося мені добрим знаком.

Сашко одразу запропонував поспілкуватись телефоном. А потім сказав, що готовий взятися за проєкт навіть на волонтерських засадах. В результаті робить його за невеликий гонорар, адже нам хотілось віддячити йому.

Окремим питанням став підбір експонатів на зйомку. Ми прийняли рішення, що повинні показати дуже різні за тематикою і за історичним періодом експонати. За час роботи в музеї ми дослідили й вивчили, що є в нашій колекції. Ми ведемо екскурсії, розуміємо, що цікавить людей. Саме тому був сформований довгий список експонатів, які можуть привернути увагу відвідувачів. У початковому списку було понад 20 артефактів, потім скоротили його до семи, в результаті сформували шорт-лист із п'яти предметів. Так був знятий перший блок. 

Цікаво продумувати те, що буде у кадрі. Адже у кожного є свої асоціації з предметами. І коли ви збираєте ідеї, формуєте картинку спочатку на папері, шукаєте нову локацію, це дуже захоплює.  Сьогодні ми продовжуємо працювати над сценаріями для нових відео. 

В наших відеороликах ми прагнемо знайти в історії предмету зв'язок з сучасністю, відзначити його роль в історії міста, заохотити відвідувачів прийти до музею й подивитися на експонат наживо. Бо подивитись справді є на що.

Олександр Поберайло, відеомейкер, учасник проєкту

Проєкт «Бачити більше» має кілька цікавих особливостей. 

По-перше, це бажання нестандартного підходу до створення відео: перетворити майже науковий матеріал в більш популярну форму. При цьому зберегти серйозність як подачі, так і змісту. 

По-друге, перетворити образ Історичного музею з певної абстракції у більш людяний та близький глядачу. Запевнити, що музей — це не просто будівля з історичними експонатами, а насамперед його працівники зі своєю особистістю, поглядом та знаннями. 

Для розв'язання першої задачі ми обрали формат відеолекції з великою кількістю ілюстративного матеріалу. А також невеличкими постановними сценами для кожного відео. 

Для другої задачі рішення було теж нескладне — Костянтин та Юлія самі виступили ведучими у відео й придумали те, що хочуть донести глядачеві. Я тільки перетворив це у візуальний формат. 

Зараз проєкт лише на старті. Ми ретельно відстежуємо зворотний зв’язок та робимо висновки, щоб кожна наступна серія була ще цікавішою. 

Дмитро Кузубов, PR-менеджер музею, учасник проєкту

В Харківському історичному музеї я працюю вже рік. Трохи раніше співпрацював з ним у межах грантового проєкту «Азимут культурного розвитку», спрямованого на «прокачку» краєзнавчих музеїв Харківської області. Але до цього як відвідувач не бував в музеї дуже давно. А все через те, що йому не вистачає впізнаваності. І зараз ми працюємо над тим, щоб підвищити її.

Насправді в музеї є дійсно багато цікавих і незвичайних експонатів, а співробітники часто є «Вікіпедіями» в мініатюрі, від них можна дізнатися багато нового. В історії з «Бачити більше» особисто для мене важливо, що самі співробітники стали ініціаторами та каталізаторами цього проєкту. Тобто це ініціатива «знизу», без якої музейники цілком могли б обійтися. Але доля свого закладу не байдужа їм, вони щиро хочуть змін і докладають зусиль, щоб зміни відбулися.

Не менш приємно, що керівництво прислухалося до нашого плану з перезавантаження музею, підтримало створення відеопроєкту, розробку нової айдентики й навіть в умовах обмеженого бюджету надало цим напрямкам фінансування. А весь колектив музею допомагав втілити проєкт у життя, працював з історією експонатів, брав участь у зйомках тощо.

Наразі Історичний музей асоціюється з максимально консервативною установою, де нічого не змінюється. Ми хочемо довести, що це не так. Відеопроєкт «Бачити більше» й нова айдентика від талановитої дизайнерки Каті Дрозд, з якою ми разом працюємо над онлайн-журналом про Харків і культуру «Люк» — перші кроки з «омолодження» музею та підвищення його впізнаваності серед умовних хіпстерів і зумерів. Зрозуміло, що наші ресурси обмежені, тому нам доводиться «грати у довгу». Але найголовніше, що початок покладено.

З моменту мого приходу в музей кількість наших підписників в Instagram зросла більш ніж вдвічі, причому це чисто органічний ріст. Після публікацій перших відеороликів кількість фоловерів на нашому YouTube-каналі зросла більш ніж на 300%. Ми отримали безліч позитивних коментарів і жодного дізлайка. Інформаційну підтримку проєкту надали всі харківські ЗМІ.

Потенціал музею дуже великий. Тому будемо покращувати наш імідж в медіапросторі, розвивати соцмережі, працювати над якістю контенту. А там і люди потягнуться.

———

Підписуйтесь на Харківський історичний музей в соцмережах та слідкуйте за оновленнями: YouTube Facebook Telegram Instagram