Фрітце поділився особистими принципами лідера, якими він керується у роботі в сфері культури. Він впевнений, що лідерство – це:

Довіра. Довіру заслужити тяжко і в основному спосіб її завоювання залежить від самого лідера.

Прозорість і відкритість. Я впевнений, що це найважливіша якість. Якщо ви не розповідаєте людям про те, що робите і якщо ви приховуєте щось, то лідером бути тяжко, особливо якщо мова йде про демократичні країни. Прозорість дуже важлива, оскільки без неї вам не здобути довіри.

Бажання ділитися інформацією та емоціями. Коли я працював в Естонії, я зрозумів, що більшості людей тяжко ділитися інформацією. Ділитися почуттями – теж справа не з легких. Якщо ви лідер, то ділитися емоціями для вас має бути звичайною справою.

Так народжується співпереживання. Якщо ви ділитеся емоціями, то ви також повинні вміти вловити емоції своєї команди. Це не так вже і легко. Мій досвід показує, що насправді люди не бояться керівників, вони не бояться жити без лідера, але вони бояться, коли їх не поважають. Складно бути лідером, якщо Ви не поважаєте своїх підлеглих; у такому випадку вам доведеться використовувати техніку залякування.

Питання. Керівники не хочуть знати все, але дайте один раз зрозуміти, що ви чогось не знаєте – і вся команда миттєво дізнається про це.

Ризик. Сфера культури – це вам не фабрика. Тут ніколи не можна нічого запланувати від А до Я, хоча іноді, на певному етапі вашого проекту, ви чітко розумієте, що вже зроблено, а що вас лише чекає. Але в цілому ви ніколи не знаєте, чи успішним буде ваш проект, тому ви повинні ризикувати.

А якщо він немаленький, то добре б закласти в нього якийсь меседж. Так його легше донести журналістам, політикам, та, мабуть, усім.

Пристрасть. Думаю, це те, чого навчитися неможливо, але якщо вона у вас є, використовуйте її.

Кілька тез на тему лідерства від Тіма Вільямса, голови Програми ЄС та Східного партнерства «Культура і креативність», а також Ігоря Солодова, бізнес-тренера, експерта з особистої ефективності, коуча:

Про передісторію лідерства

Мені здається, перш за все потрібно подивитися на систему освіти. Саме вона визначає те, як люди бачать лідерство в кожній країні. В Естонії система освіти безкоштовна та відкрита. В Україні існує неписане правило «Вчитель завжди правий». Тут навчання більше схоже на повторення того, що вже було сказано, ніж на прямий виклик вчителям, їх ідеям і поглядам і натхнення студентів. Це безпосередньо пов’язано з тим, як люди можуть відстоювати свою позицію, а не запозичувати всі ідеї з підручників. (Тім Вільямс)

Коли люди влаштовуються на роботу, вони проявляють різні сторони лідерства. Зі школи люди відразу йдуть на роботу і саме там в основному вперше розвивається лідерство. (Тім Вільямс)

Про лідерство і різницю між лідерством у сфері культури й іншими видами лідерства

Загалом немає ніякої різниці між лідером у сфері культури та тим же лідером у бізнесі чи політиці. Основи менеджменту скрізь однакові. Але, якщо ви працюєте в сфері культури, ви дуже ризикуєте. (Тім Вільямс)

А якщо ви працюєте з творчими особистостями, то ви напевно знайомі з таким поняттям як «керування талантами». Керування талантами - це, скажімо так, мистецтво ставитися до творчих особистостей не так, як до офісних працівників. Офісні працівники працюють як єдине ціле. Робота з творчими особистостями навпаки вимагає індивідуального підходу. Це пов'язано з їх творчою чутливістю, тому вам потрібно набагато більше уваги приділяти особистості, відсуваючи команду на задній план (Тім Вільямс).

Лідерство – це тривога та вміння надихнути людей на необхідні зміни. (Ігор Солодов)

У чому ж різниця між керівником і лідером

Особисто для мене лідер – це особистість, яка відчуває необхідність у змінах і таким чином сама стає тою зміною, до якої так прагнула. Часто такі люди в майбутньому стають керівниками. З іншого боку, це зовсім не означає, що керівник завжди є лідером. Все це можна сказати і про лідерство в сфері культури. (Ігор Солодов)

Про те, як побудувати взаємодію між творчими особистостями/лідерами та владою

Коли б ви не працювали з владою, у неї завжди є своє бачення процесу. Головне – це накидати план і бути готовим змінювати його і вносити поправки за необхідності. Непогано буде також поставити себе на їх місце: спочатку подумати про все, де ваші думки співпадають, а також про те, що вона бачить як перешкоди, визначити, що у неї може викликати занепокоєння і розібратися в цьому. Також дуже важливо подумати про те, як вирішити цю проблему. Зрештою, потрібно дати їм бачення того, чого можна досягнути, працюючи разом. (Тім Вільямс)

Про те, як лідеру в сфері культури поєднувати творчу та адміністративну діяльність

В ідеалі творчі особистості повинні думати тільки про творчість, а адміністратори та менеджери повинні займатися менеджментом. Саме так відбувається у всьому світі, але в Україні творчі особистості стають проектними менеджерами та менеджерами в сфері культури. Як це поєднувати? Досить просто, якщо людина може зрозуміти, що це дві різні сфери діяльності. Якщо у якогось діяча культури не вийшло стати проектним менеджером, він/вона повинен найняти адміністратора. (Ігор Солодов)

Про важливість культури і її взаємозв'язок з іншими сферами

Зараз бізнес переживає кризу. Кризу змісту та цінностей. Те, що раніше визначалося як мета більше не є нею. Тому можна сказати, що бізнес та економіка вимагають іншої культури. (Ігор Солодов)

Особисто для мене культура – це фундамент, хоча держава пішла зовсім не тим шляхом. Вона провело реформи в правоохоронних органах, але зміни так і не відбуваються і потребують підтримки громадянського суспільства. А все це через брак культури й освіти. Тому, зумівши змінити культурні установи, ми зможемо багато чого змінити. (Ігор Солодов)