Британська Рада презентувала результати дослідження гендерної рівності у креативних індустріях

Експерти поспілкувалися з півтисячею чоловіків і жінок у чотирьох країнах, щоб зрозуміти, чому жінки у деяких сферах отримують меншу зарплату, навіщо руйнувати стереотипи, якщо вони є не дуже й помітними, та чому чоловіки у деяких країнах бояться займатися балетом. На конференції HeForShe у Києві результати дослідження презентували програмна менеджерка Британської Ради Ірина Прокоф’єва і координаторка дослідження Катерина Кравчук.

Дослідження Гендерна рівність і розширення рівних можливостей для жінок та чоловіків у культурних та креативних індустріях охопило чотири країни Східного партнерства: Україну, Вірменію, Грузію й Азербайджан. Над дослідженням працювала команда із дев’яти експертів. У кожній країні збирали фокус-групи, проводили онлайн-опитування, спілкувалися з лідерами думок.

«Ми хотіли охопити якомога ширший діапазон культурних індустрій, бо туди входить дуже багато напрямків. Креативні індустрії — це великий перелік галузей. Це архітектура, ІТ, кіно, видавнича справа, література тощо», — розповідає Ірина Прокоф’єва. Пояснює, що креативні індустрії зараз не сходять з язиків — вони роблять великий внесок у розвиток економіки та соціальної сфери.

«Креативні індустрії транслюють цінності та є зручним інструментом для інтерпретації смислів. Наприклад, в Україні вони складають 4% від ВВП. Схожі показники і в інших країнах, де ми проводили дослідження. Нам було важливо побачити, що відбувається в цих напрямках у питаннях гендеру, і зрозуміти, як ми можемо використати цю інформацію в наших подальших програмах», — пояснює програмна менеджерка.

Попри те, що ці чотири країни є досить різними, у них простежуються певні тенденції, пояснює Ірина. Вона наводить кілька конкретних прикладів гендерних стереотипів. Скажімо, у Вірменії жінку в культурному секторі сприймають переважно як музу, а не як людину, що здатна створювати мистецтво.

«Один із яскравих прикладів з Азербайджану: жінка-архітектор побачила на своєму об’єкті, як робітники загорнули в її проект рибу. Таким чином вони намагалися натякнути, що не дуже серйозно сприймають її як професіонала», — розповідає Ірина.

Нерівність у професії рідко пояснюють гендером. «Більшість людей вважає, що гострої проблеми немає. Мовляв, на нерівність впливають інші фактори. Це або персональний вибір людини (скажімо, коли в жінки не дуже успішна кар’єра), або різні навички. Гендер стоїть лише на третьому місці. Те саме підтверджували більшість опитувань та фокус-групи.
Респонденти відповідали, що нерівності в їхній країні не існує. Але коли ми ставили їм конкретні запитання, вони показували абсолютно протилежну ситуацію. Власне, вони проявляли гендерну дискримінацію, хоча самі цього часто не усвідомлювали», — згадує Ірина.

Під час дослідження експерти поспілкувалися з приблизно 500 людей, більшістю з яких були жінки.

«Взагалі ми намагалися збалансовано представити і чоловіків, і жінок. Але стикнулися з тим, що жінки охочіше зголошувалися на фокус-групи та інтерв’ю. У деяких країнах нам усе ж вдалося зберегти баланс. Крім того, важливо зазначити, що ми проводили це дослідження у великих містах, а різниця між регіонами та столицями може бути суттєвою», — додає програмна менеджерка.

«Наше дослідження побудоване не на цифрах, а на думках. Ми намагалися вийти за межі нашої інтелектуальної бульбашки, тобто охопити також тих людей, які не поділяють наших цінностей», — пояснює координаторка дослідження Катерина Кравчук.

Спостереження під час безпосереднього спілкування з людьми часом були неочевидні, розповідає Катерина:

  • Загалом більше жінок працює у секторах так званих культурних інституцій (музеї, галереї, театри, бібліотеки), а більше чоловіків — у секторах, які пов’язані з бізнесом (архітектура, ІТ, маркетинг). Відповідно, у бізнес-сфері вища оплата праці.

  • Слова «гендер» і «дискримінація» відлякували людей від зустрічей з нами і взагалі від спілкування. Тому ми вирішили не ставити прямих запитань, таких як: чи вас дискримінують, чи є гендерна нерівність тощо. А ставити більш загальні запитання: які ситуації з вами траплялися, який ваш досвід і досвід ваших колег?

  • Люди часто говорили, що гендер — це штучна конструкція. Мовляв, Захід хоче, щоб ми говорили про гендер. І навіть митці розповідали: нам дають грант, щоб ми створили мистецьку роботу про гендер, і менше зважають на цінність того мистецтва, що ми створюємо. Це теж популярна думка, і ми в рекомендаціях до цього звіту включили поради для грантодавців проводити навчання для тих, хто комунікує ці речі. Важливо пояснювати, що гендер не нівелює якостей самого мистецтва, а збалансованість, рівність та гідність — це важливі поняття, про які варто говорити.

Якщо ж говорити про цифри, то рейтинг Global Gender Gap 2017 року ставить Україну на 61 місце серед 144 країн за станом гендерної нерівності. Водночас три кавказькі країни, які ми
досліджували, знаходяться у другій половині рейтингу — це після 90-го місця. Три перші місця у рейтингу 2017 року посідають Ісландія, Норвегія та Фінляндія.

Стисло про 5 основних висновків дослідження:

1.   Жінки, як правило, менш впевнені за чоловіків та мають нижчу самооцінку. Низьку оплату праці часто пояснювали тим, що жінки бояться вимагати підвищення.

2.   Жінки більше працюють у сфері культури та мистецтва — низькооплачуваних секторах. Оскільки чоловіки виконують роль основних годувальників, то вони не погоджуються на малооплачувану роботу. Чоловіки мали більші фінансові амбіції, оскільки були під тиском суспільних очікувань.

3.   Людям, які брали участь у дослідженні, часто було незручно відповідати про самих себе. Простіше відповідати на більш загальні запитання про стереотипи та дискримінацію.

4.   Просуванню жінок у кар’єрі часто заважають культурні бар’єри, зокрема, їхня роль вдома. На них покладають функції щодо догляду за дітьми, турботу про старших родичів, домогосподарство. Найгірше з цим у Вірменії та Азербайджані, де жінкам-домогосподаркам найважче стати підприємницями через суспільний тиск, очікування та виховання.

5.   Стереотипи, зав’язані на гендерних ролях, заважають чоловікам та жінкам обирати свій життєвий шлях незалежно від суспільної думки. Скажімо, якщо чоловік хоче займатися балетом, а жінка піти до сфери ІТ — на них може вплинути суспільна думка, що якась робота є «не жіночою» або «не чоловічою».

Завантажити звіт: http://www.britishcouncil.org.ua/en/programmes/arts/gender_equality_report

Актуально в інших розділах: