Як підвищити потенціал культурної спадщини в Україні: рекомендації експертів
Американський експерт у сфері культурної спадщини та музеїв Лінда Норіс (Linda Norris) і керівник відділу, який опікується музеями, бібліотеками та архівами в Міністерстві культури Литви, Вайва Ланкелієне (Vaiva Lankelienė) проаналізували проблеми і виклики, які постали перед українськими музеями, а також розробили рекомендації, з огляду на європейський досвід.
Основою доповіді про розвиток сфери культурної спадщини в Україні стали аналіз законодавства, опитування, яке заповнили 315 музейних фахівців, а також консультації, інтерв’ю та дискусії з керівниками музеїв, галерей і культурних центрів, представниками Міністерства культури.
Дослідження ініційовано Програмою ЄС і Східного партнерства «Культура і Креативність». Ми обрали основні рекомендації, як підвищити конкурентоспроможність музейного сектора.
Основні виклики і проблеми в секторі культурної спадщини в Україні
- Повільний процес трансформації суспільства та подолання пострадянського синдрому. В епоху Радянського Союзу культурна політика слугувала інструментом пропаганди, що ґрунтувалася на єдиному наративі, схваленому державою.
- Застаріле законодавство, що регулює сектор культурної спадщини.
- Майже цілковита відсутність стратегічного планування, яке забезпечило б розвиток сектора.
- Відсутність цифрових архівів культурної спадщини.
- Зростаюча кількість професіоналів, відкритих до співпраці, спільного навчання та обміну ідеями.
- Децентралізація у сфері культурної спадщини. Цей процес стимулює креативні ідеї, як вирішити багато проблем, із якими стикається сектор.
Сильні сторони й можливості у сфері культурної спадщини
- Унікальна й різноманітна культурна спадщина країни.
- Відсутність навичок і розуміння, як отримувати підтримку за межами державного фінансування.
- Обмежене фінансування сектора, у тому числі відновлення та збереження архітектури та музейних колекцій.
- Виникнення сильних із погляду ініціативності та менеджменту організацій у культурному секторі, наприклад, Мистецький Арсенал, Ізоляція, Літературно-меморіальний музей М. Булгакова тощо.
Рекомендації експертів
Законодавство
- Переглянути Закон про музеї, щоби визначити дефініцію музею згідно з міжнародною практикою. Створити чітку національну систему для музеїв, встановити порядок створення музеїв і процедур фінансування.
- Створити прозорий механізм фінансування сектора, орієнтований на конкретні результати.
- Розробити стратегію, встановивши чіткі короткострокові та довгострокові цілі. Важливо розробляти такий документ, співпрацюючи з фахівцями в галузі культури і збереження спадщини. Також необхідно здійснювати моніторинг результатів.
- Встановити прозорі стандарти, обов’язкові для всіх музеїв. Фахівці рекомендують залучати до цього процесу не тільки українських, а й зарубіжних фахівців.
- Розробити децентралізовану систему захисту культурної спадщини, делегуючи деякі функції регіональним установам.
Фінансові ресурси та кадри
- Встановити повну прозорість і підзвітність в управлінні фінансами.
- Законодавчо дозволити музеям заробляти, наприклад, за допомогою сувенірних магазинів і повертати прибуток на розвиток музею.
- Розвивати й заохочувати навички персоналу зі збору коштів, управління бюджетами та роботою з декількома джерелами фінансування. Експерти очікують, що в Україні буде розвиватися залучення коштів із приватного сектора.
- Проаналізувати кадровий склад, спираючись на європейський досвід. Наприклад, музей може мати великий науковий штат, у якому функції працівників недостатньо визначені, але водночас відсутні позиції, які потрібні для сучасного музею: фахівців цифрових медіа та експертів із питань розвитку.
Маркетинг і комунікація
- Забезпечити поширення інформації в інтернеті для широкої аудиторії, що передбачає оцифрування колекцій, а також формувати тематичні історії, цікаві читачам.
- Варто звернути увагу на роботу з різними спільнотами.
- Розробити комунікаційні плани, які ґрунтуються на соціальних мережах, а не платній рекламі.
Робота з аудиторією
- Ініціювати співпрацю між різними секторами на урядовому й інституціональному рівнях шляхом реалізації спільних проектів.
- Заохочувати музеї до участі у відкритому діалозі з громадянами й заохочувати спільне використання різних перспектив.
- Здебільшого музеї не є привітними до відвідувачів, оскільки часто відсутня система знаків і вивісок. Крім того, варто заохочувати працівників музеїв бути привітними, а не тільки стежити за порядком у залі.