«МИ СТВОРЮЄМО НЕ ВІКІПЕДІЮ З АРХІТЕКТУРИ, А РОБИМО ЗРІЗ ДІЙСНОСТІ»

Що є архітектурою України й чому вона саме така, яка є? Актуалізація цих питань у суспільстві та намагання краще зрозуміти стосунки людей з архітектурою, відкрили чимало больових точок в українській історії, та зрештою переросли у дослідницький міждисциплінарний онлайн-проєкт «Енциклопедія архітектури України». Напередодні запуску сайту «Енциклопедії» ми поспілкувалися з Дмитром Сисоєвим, координатором ГО Urban Forms Center, яка і займається реалізацією проєкту.

Енциклопедія архітектури України

Ідея зробити критичний проєкт про архітектуру України виникла зі спостереження за інформаційним та аналітичним вакуумом: в Україні досі немає практики по систематизації знання про архітектуру та культурну спадщину, у нас також немає і професійних медіа в цій ніші. Постає питання: як за таких умов осмислити наш історичний спадок? Проєкт «Енциклопедія архітектури України» став логічним продовженням пам’яткоохоронної роботи нашої ГО. Спочатку він замислювався як виставка у фізичному просторі. Але в березні, з настанням карантинних обмежень, довелося перейти в онлайн-формат, і від цього задум тільки виграв, набувши нового масштабу.

У формуванні кураторської групи ми наслідували звичний нашій організації міждисциплінарний підхід. Так до кураторки Євгенії Губкіної, яка передусім архітекторка, дослідниця культурної спадщини України та ініціаторка проєкту, долучилася Катерина Радченко – засновниця фестивалю Odesa Photo Days. Наразі вона відповідальна за візуальну частину «Енциклопедії» та все, що з цим пов’язане. Історичний фокус проєкту передбачав відповідну підтримку у складі команди. Саме тому ми запросили третього куратора – Ярослава Переходька, фахового історика, який спеціалізується на темі публічної історії.

Коли куратори проводили дослідження, постійно виникало питання – на чому сфокусуватися? Адже варіантів фокусу, як і методології та способів репрезентації отриманої інформації нескінченно багато. Вирішили обрати формат енциклопедії, але не в сучасному її розумінні, а більш класичному. Тобто, ми створюємо не Вікіпедію з архітектури, а скоріше робимо зріз дійсності, як свого часу робив і видатний французький мислитель доби Просвітництва Дені Дідро, працюючи над тлумачним словником наук, мистецтв і ремесел.

Основним медіа інструментом проєкту обрано документальне відео, що розкриває поняття української архітектури через людей та їх історії. Комплексний погляд дозволяють отримати супровідні матеріали – фотографії, критичні тексти, рідкісні архівні документи. Усе разом це складається в захопливий документальний серіал про наш культурний спадок. Це спроба передати наступним поколінням навіть не знання, а власне зріз проблемних питань і больових точок.

Левова частка архівних матеріалів, які будуть представлені на сайті, взяті з фондів Центрального державного науково-технічного архіву України та Державної наукової архiтектурно-будiвельної бiблiотеки iмені В.Г. Заболотного. Це одні з небагатьох установ, де зберігається велика кількість архітектурних креслень, ескізів, фотографії різних об’єктів по всій Україні. Подекуди там є і дуже цінні екземпляри. Архів і бібліотека стали нашими партнерами, і завдяки «Енциклопедії» частина їхніхфондів була оцифрована. Наразі в цьому напрямку ще триває робота. Загалом нашу ініціативу підтримали майже 20 партнерських організацій, зокрема, Український культурний фонд і Zagoriy Foundation, долучились невеликі спільноти й цілі міста — мала культурна столиця України 2020–2021 року — місто Славутич і Славутицька міська рада, а також представники різних сфер — культурної, архітектурної, гуманітарної, освітньої, правової, музейної, медійної тощо.

До реалізації проєкту були запрошені кілька професійних груп учасників: люди, що безпосередньо пов'язані з відео продакшеном – відеографи, режисери, документалісти, які спробували розкрити ті чи інші категорії проєкту за допомогою звичної їм візуальної мови; архітектори – ми хотіли, щоб вони самі спробували проаналізувати те, з чим вони працюють і той контекст, в якому знаходяться; сучасні митці – які за допомогою відео, фото чи колажу також інтерпретували ті чи інші архітектурні феномени. Неймовірно цікаво, як усі автори абсолютно по-різному осмислили урбаністичні явища та спробували показати реакцію архітектури на суспільні виклики у різні часи. 

Наша мета – не надати відповіді, а поставити якомога більше актуальних запитань тим, хто буде переглядати сайт. Куратори обрали 15 широких суспільно-політичних категорій, таких як «влада», «релігія», «мова», «праця», «ресурс»..., і заклали їх в структуру сайту. Категорії складаються в єдиний наратив. Контент за формою, здавалось би, простий, але і ми, і автори доклали всіх зусиль, щоб його зміст дивував і провокував на пошук відповідей. 

Ми плануємо обов'язково продовжувати проєкт, залучаючи нових митців до співпраці та створення відео на теми, що дотичні до архітектури, містобудування і культурної спадщини. До того ж самі куратори продовжуватимуть роботу над розвитком проєкту, бо є історії, які не увійшли у фінальну версію сайту через те що наші ресурси були обмеженими і, що найголовніше, – строки реалізації дуже стислими.  Думаю що весь наступний рік ми будемо працювати над тим, щоб додавати нові історії. І знову ж таки повертаючись до формату сучасних серіалів, це будуть такі додаткові епізоди, які ширше розкриватимуть тему архітектури України. 
----
Проєкт «Енциклопедія архітектури України» реалізовує Громадська організація Urban Forms Center у партнерстві з малою культурною столицею України 2020–2021 року – містом Славутич, Славутицькою міською радою і Центральним державним науково-технічним архівом України за фінансової підтримки Українського культурного фонду та Zagoriy Foundation.

Актуально в інших розділах: