Митці, які спробували VR для своїх художніх практик, говорять, що цей інструмент економить матеріали та час для прототипування - у віртуальному світі відчувається необмеженість простору та свобода для творчості. Особливо це стосується   свободи у публічному віртуальному просторі, де через додаток на гаджеті можна передати глядачу потрібні емоції, естетичний досвід, культурну пам’ять та знання. 

Як технології та мистецтво взаємодіють із громадським простором, доповнюють матерію міста та створюють спільний досвід для містян, говорить команда FRONTIER VR Art Festival, а в цьому інтерв’ю — ідеологиня та кураторка проекту Катерина Рай. 

У вересні в Харкові та Києві стартує триденний фестиваль про мистецтво та нові технології FRONTIER. Проект задумали як щорічну подію, що відбуватиметься в різних містах країни та працюватиме з певною темою в кількох секторах мистецтва та культури. Цьогорічною фокус-темою є Reforming space: “New monuments” про роль мистецтва та монументальної скульптури в місті, про віртуальну та аугментовану реальність як художній інструмент. 

Проект підтримує Український Культурний Фонд, а ініціаторами є культурні активісти з Харкова — громадська організація АРТ оптимісти й Academy of Visual Arts  Kharkov та Києва — ГО “Конгрес активістів культури”.

Катерина Рай

Чому обрали саме тему мистецтва у громадських просторах? 

Головна ідея Frontier — пропонувати якісні зміни в культурі та суспільстві, створювати, будувати, досліджувати, поєднуючи новітні технології та мистецтво. Цьогоріч ми розповідаємо про місто та його взаємозв’язки з мистецтвом. 

Місто — це територія сплавлення багатьох сенсів, культур, подій, потреб суспільства, а мистецтво рефлексує на його виклики, характеризує, допомагає людині адаптуватися в місті, а заразом і викарбувати його айдентику. Мистецтво в публічному/громадському просторі — це набагато більше ніж хтось може уявити, воно  покликане не розважати, а спонукати думати. 

Ми вирішили дослідити у Харкові та Києві, як сучасне мистецтво інтегроване в громадські простори, яке воно, які меседжі привносить у щоденне життя українців та зрозуміли, що є проблеми. Адже наші міста або досі культивують формат пам’ятників минулому або страждають від засилля примітивного мистецтва Зеленбуду та ЖКХ. Сучасному художнику складно виграти чесний тендер на встановлення об’єкту в місті. Їх або не проводять, або проводять номінально. Ніхто не прислухається до експертних комісій, які мають затверджувати встановлення об’єктів в місті. Часто експертні комісії складаються або з представників консервативної спільноти, що не здатні сприйняти нові рішення для міста, або зі «своїх», які затвердять те, що треба.

Тому ми вирішили за допомогою віртуальної реальності запропонувати бачення сучасного міста очима молодих художників. 

Вашою фокус-темою є реформування та переосмислення громадського простору. Навколо яких питань планують працювати митці? 

Ми живемо у час динамічних реформ, що стосуються нашого спільного та приватного життя. Тема, з якою ми почали працювати ще рік тому, пропонує замислитись над тим, що сьогодні є нашими новими цінностями, у що ми готові вірити, перед чим готові схиляти голову і чи готові. Після краху і знищення об’єктів рудиментарної пропаганди, після обезголовлювання (іноді варварського) старої політичної системи через недовершені процеси декомунізації, чим ми готові заповнити порожні постаменти? І чи маємо заповнювати їх взагалі? 

Які вони — нові герої, які варті нових монументів? Чи потрібен сучасному суспільству особливий акцент на чомусь чи на комусь? Що можуть запропонувати суспільству художники та урбаністи в спустілих громадських місцях? Які рішення та ідеї щодо місць, де міг би з’явитись public art можуть запропонувати фахівці? Яким саме має бути цей public art?  Як зробити місто сучасним та викарбувати його обличчя через мистецький об’єкт? На всі ці питання наша команда разом з митцями й шукає відповіді. 

Яке місце VR / AR як інструменту мистецтва у світовому контексті? Які є виклики?

У світі віртуальне мистецтво — вже самостійний вид, який розвивається на рівні з живописом, скульптурою, перформансом. А якщо бути більш точним, то це ціла сфера мистецтва, в якій розвиваються по-новому всі традиційні медіа. 

З’явилося багато нових інструментів, які виглядають по-іншому та дають абсолютно несподівані та невідомі ще досі візуальні досвіди, пластичні, кольорові можливості, просторові сприйняття. Від того почали з’являтися художники, що вже повністю завантажені в діджитал світ. 

Ми наче на порозі нової ери, де все наше життя, як в кіно, буде завантажено в хмару. Такий собі Frontier (кордон, пограниччя) і ми не знаємо, що далі. Спілкуєшся з художниками різного віку, з різних країн, різних спрямувань, і поки що висновок один — це неминучий прогрес, розвиток цивілізації, коли нові технології все більше і більше захоплюють нас, захоплюють світ. Але от цікаво — де міра відповідальності в такому віртуальному світі? За віртуальний світ? Ми маємо звітувати в тому, що ми все ще живемо в реальному світі, де є тіло, закони фізики, природа, що створена не нами, а Всесвітом. 

У віртуальному світі все створено нами, це наша уява і виключно наші розумові та емоційні можливості. Це синтетичний світ, який, дай Боже, не замінить реальний. У віртуальному світі класно подорожувати, створювати, вигадувати, але все ж таки добре зняти окуляри та повернутися додому. І потрібно не забувати про цей дім та змінювати його на краще. Щоб якщо мережа Інтернет колись зникне, залишилися справжні артефакти та докази нашого існування для майбутніх поколінь. 

Як цей напрям розвивається в Україні? Розкажіть про ваш останній досвід роботи з проектами у VR / AR? 

В Україні  напрям віару розвивається достатньо швидко. Є багато експертів та спеціалістів у цій сфері. Наприклад, лабораторія віртуальної реальності Sensorama наразі вже допомагає музеям стати сучасними, більш інтерактивними, доступними, є багато компаній та розробників VR та AR додатків. 

Наприклад, ми працювали із студією  Immersense та Lenovo. Минулого року у нас був досвід співпраці з художниками в проекті «Умовний спосіб», який ми презентували у галереї ”Митець” та в рамках Kyiv art week. Там ми дали можливість скульпторам у віртуальному музеї, що не мав обмежень у розмірі залів, продемонструвати свої проекти, які в житті вони не можуть  створити через брак фінансів або через відсутність відповідного місця тощо. Це було дуже корисно — бо художники відчули себе вільними і аудиторія побачила їх можливості. 

Минулого тижня ви проводили дводенний хакатон з художниками. Які інсайти та спостереження є щодо результатів? 

Три дні художники та IT-спеціалісти працювали у коворкінгу, ‘New Work Labs”. Не всі прийшли туди з готовими рішеннями. Ті художники, що мали чітке розуміння концепції та пропрацьовували свій ексіз до того, як прийшли до реалізації, безумовно, опинились у виграшній ситуації. Їх твори виглядали завершеними і вони потребували меньше допомоги та краще орієнтувалися в процесі. Важливим елементом успіху було і те, що митець використовував інструменти VR у своїй роботі навіть, якщо раніше не вмів цього. Космічні теми та теми, що пов’язані з побудовою нових середовищ були цікавими. Менше працювали ті об’єкти, що являли собою просто анімовані версії статичних предметів, або ті, що імітували відтворення в реальному просторі. Можу виділити проекти ReBorn, Перекотиполе, Звук (скульптура). Про всі ці проекти й учасників ми детально писали на сторінці проекту Frontier. 

Який досвід очікує на відвідувачів виставки та фестивалю? Які активності та зустрічі плануються? 

По-перше, ми інтегруємо декілька об’єктів сучасного мистецтва в громадський простір Харкова та Києва. Вперше люди зможуть побачити, що художники їм пропонують в  рамках public art, змін та трансформацій. Можна буде познайомитися з новими додатками, завантажити їх в телефон, пройти квест містом і знайти ці об’єкти. Також ми організовуємо дві виставки в Києві та Харкові реальних об’єктів мистецтва. Ще на глядачів чекають освітні програми, лекції, дискусійні панелі, гучні вечірки з використанням технологій. 

До вересня у вас відбуватимуться літні VR-лабораторії. Розкажіть, які можливості є в учасників та що очікуєте ви як кураторка? 

Ми обрали до участі художників, яким цікаво працювати з темою міста, запропонувати його трансформації. У них буде можливість або створити свій об’єкт повністю у VR відповідними інструментами, або завантажити модель об’єкту у VR. Все залежить від бажання самого митця. Ми пропонуємо декілька міських локацій, де, на нашу думку, хотілося б мати мистецькі об’єкти, художники і самі можуть запропонувати локації та своє бачення public art. 

Від учасників ми чекаємо якості мистецьких об’єктів та чіткої, подекуди радикальної художньої думки. Перевагу надаватимемо нестандартним рішенням, не кон’юктурним та не маніпулятивним. Ми не чекаємо нових пам’ятників, ми хочемо побачити думку художника щодо того, як його об’єкт може вплинути на місто та людей, які в ньому живуть. 

Я вважаю, що мистецтво, яке здатно змінювати суспільство, пропонувати йому позитивні трансформації — це мистецтво, що робить свій вклад у майбутнє. Тому ми й організовуємо цю подію для країни, де віртуальний світ та світ мистецтва стикаються та утворюються нові сенси та нові форми художніх висловлювань. 

Дізнатись більше про  FRONTIER VR ART FESTIVAL можна на фейсбук-сторінці.