Захід, у якому взяли участь як дослідники, так і представники громадських організацій, керівники проектів у сферах культури, мистецтва та креативних індустрій, пройшов у межах Форуму видавців у Львові з 15 по 18 вересня. Співорганізатори Форуму — доцент кафедри маркетингу Надія Чуба та доцент кафедри філософії мистецтв Олег Жовтанецький у ЛНУ ім. Івана Франка. Ми зібрали п’ять найцікавіших думок.

• Президент ГО «Ґараж Ґенґ» Ірина Соловей вважає, що креативна економіка залежить від підприємницького духу та мобілізації талантів. На її думку, до інновацій можна прийти двома способами. Перший — ініціювати витратні дослідження, другий — перенести патерни з однієї сфери до іншої. Та якщо перший шлях вимагає значних інвестицій, то успіх другого залежить від того, наскільки швидко відбувається обмін ідеями. Як діяти в Україні? На думку Ірини Соловей, дуже важливо, щоб соціальні інноватори та креативні люди спілкувалися один із одним. А це неможливо без соціальної довіри.

• Надія Чуба, доцент кафедри маркетингу Львівського національного університету, зазначила, що особливість культурного продукту полягає в тому, що він тісно пов’язаний із людиною, яка його створила. Тому емоція, що виникає від споживання продукту, безпосередньо пов’язана з творцями. Крім того, люди є дуже важливими у сфері маркетингу культурних проектів, оскільки обираючи, споживач орієнтується на інших, тих, кого вважає компетентними, чия думка для нього є важливою. Тому важливо презентувати продукт у поєднанні з особами, з контактом, емоціями, які ми переживаємо.

• Львівський ресторатор, власник компанії Fast Food System і громадський діяч Марк Зархін впевнений, що майбутнє за креативним класом: «Зрозуміло, що креативним місто Львів саме стати не може. Потрібна рушійна сила, на яку можна покластися. Такою силою може стати нова еліта». Серед основних рис, притаманних новому класу, Марк Зархін назвав постійний пошук знань, нонконформізм, нульову толерантність до корупції та високий рівень турботи про навколишнє середовище. На думку Марка Зархіна, ми повинні замислитися над змінами та переходом від старих еліт до нових, у тому числі, яку освіту отримують молоді люди, куди рухається світова економіка. Найбільший ресурс — це ми самі, люди. І стимулювання розвитку, створення умов для розвитку креативності — це єдиний шанс пристосуватися до змін і вийти переможцями.

• Засновник і директор агентства економічного розвитку PPV Knowledge Network Володимир Воробей вважає, що культурні індустрії дають імпульс, креативні — створюють ланцюжок цінності та у формі готового продукту доносять творчі ідеї до споживача. Зокрема, аналітичні матеріали Авіньйонського Форуму (фр. Forum d’Avignon) ілюструють, як розподіляється додана вартість продукції у сфері креативних індустрій. Так виглядає схема для видавничої справи: 10 % — автор, 40 % — видавець, 15 % — оптовий посередник, 30 % — кінцева націнка. Володимир Воробей впевнений, що потрібно більше уваги приділяти створенню та підтримці таких ланцюжків цінності для креативної економіки. Якщо культурні індустрії будуть добре працювати, тоді буде більше робочих місць, податків, менше буде розшарування між креативним класом і суспільством, менше розрив між креативною економікою та традиційними секторами.

Матеріали Першого львівського Форуму креативних індустрій