Настільна книга про те, як перетворити старі будівлі в культурні простори, вашою мовою

«Настільна книга з проектування культурних центрів» розглядає 30 прикладів ініціатив оновлення міського середовища та проектів активістів культури, що перетворили старі будівлі на культурні простори.

Автор книги Петер Леній (Peter Lényi) зібрав 123 історії про труднощі під час запуску проектів і суспільну користь, яку креативні центри приносять жителям. Програма ЄС і Східного партнерства «Культура і Креативність» переклала «Настільну книгу» на мови регіону. Переклад можна завантажити з нашого сайту або замовити у друкованому вигляді у наших координаторів найближчим часом.

П’ять прикладів із «Настільної книги з проектування культурних центрів»: оновлення міського середовища і культура, які можна використовувати у нашому регіоні 

Бізнес-модель

Центр Art Factory в Лодзі обрав форму приватно-державного партнерства. Цей проект – результат угоди між двома НВО та містом Лодзь. Вони адаптували принципи самоврядування від секторів, які не пов’язані з культурою. Зокрема, вони використовували кошти, виділені ЄС на зміцнення підприємництва. Це унікальний приклад створення бізнес-моделі для культурного закладу. Art Factory може дійсно вважатися успішною спробою переформатувати модель отримувачів грантів у організацію, яка приносить прибуток.

Друге життя

Створюючи культурний центр ufaFabrik, активісти з Берліна зіткнулися зі складним завданням. Проблема полягала в тому, що UFA раніше була кінокомпанією, де створювалася нацистська пропаганда. Організація культурного простору була вкрай несвоєчасною, адже в повоєнний період такі будівлі мали бути знесені. Коли активісти захопили будівлю, вони провели церемонію «вигнання примар» та спробували вдихнути нове життя в це місце. Їхні дії допомогли врятувати від руйнування центр площею 18 566 квадратних метрів – тепер тут проводять культурно-мистецьких заходів.

Унікальне місце

Культурний простір A38 – це корабель, що стоїть на Дунаї у центрі Будапешту. Автори проекту впевнені, що цей унікальний культурний простір має велику перевагу. Коли хвилі розгойдують судно, публіка отримує яскраві враження, занурюючись в атмосферу пригод. Архітектори проектували цей культурний майданчик протягом трьох років. Це коштувало організаторам багато грошей і часу. Сьогодні корабель є розважальним комплексом із п’ятьма барами, двома терасами на даху і концертним залом на 700 місць.

В дорозі

Ще одне незвичайне місце – залізнична станція Жиліна-Заріччя (Stanica Žilina-Záriečie) у Словаччині. Аж два роки пішло на переговори, щоб орендувати будівлю за невелику ціну. Спочатку активістам вдалося відремонтувати лише одну кімнату. Проте згодом вони уклали контракт на роботу в будівлі на наступні 30 років. Її безпека і чистота сьогодні справляють сприятливе враження не тільки на відвідувачів культурного центру, а й на перехожих, чий шлях щодня пролягає через станцію.

Помилки та друга спроба

У минулому в Італії на місці Культурно-мистецького центру OZU була фабрика. У цій будівлі спочатку розташовувалася друкарня, а згодом – кондитерська фабрика. Але через помилки у проектуванні будівля виявилась непридатною для промислових цілей. Активісти, які вирішили створити в ній культурний центр, виявили ще більше дефектів під час ремонту. Звільнити приміщення від 18 тонн цукерок і розібратися з трубами та незачиненими вікнами було досить-таки складно, але тепер тут працює центр інновацій у галузі культури та мистецтва.

design-handbook (EN)

design-handbook (GE)

design-handbook (AM) 

design-handbook (UA)

design-handbook (AZ)

design-handbook (RO)

design-handbook (BY)

Актуально в інших розділах: