У травні виповнюється 7 років, як у Макарові було розпочато проєкт «НепрOSTі листи». Сьогодні ж напередодні 83-х роковин відправлення першого потягу з робітниками з вокзалу в Києві, хотілося б розповісти про історію фонду з листами в Державному архіві Київської області й самого проєкту «НепрOSTі листи». 

ІСТОРІЯ ФОНДУ

Документи фонду Р-4826 «Листи радянських громадян, вивезених до нацистської Німеччини, до рідних у Київську область» (1942–1943) надійшли до Державного архіву Київської області до відділу секретних фондів у післявоєнний період (приблизно у 1945–1950 рр.) у стані розсипу, являючи собою поштові листівки звичайні, поштові листівки спеціальні, розрізнені аркуші тощо. Одиницею обліку та зберігання була зв’язка певної кількості документів.

В період хрущовської «відлиги» у 1963 р. документи пройшли наукове опрацювання. Була проведена систематизація за алфавітним порядком.

Перший опис був складений на 486 справ – тек із згрупованими у зв’язки листівками.

У другій половині ХХ ст. у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному поділі України архіви Житомирської, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Чернігівської та Хмельницької областей передавали до ДАКО колекції листів остарбайтерів з Київщини як непрофільні для цих установ. Передані документи вносилися до складу фонду Р-4826: частина надходжень були сформовані в окремі справи, інша частина були підкладені до вже сформованих одиниць зберігання як аркуші окремих справ. Унаслідок цього був порушений алфавітний порядок у розташуванні певної кількості зв'язок та листівок у зв’язках.

Наприкінці 1988 р. фонд Р-4826 був розсекречений та переданий на загальне зберігання.

У 2023 р. працівники ДАКО провели перевірку листів й розподілили документи по населеним пунктам та склали географічний покажчик наявних листів. Ця робота значно полегшує пошук листів.

ЩО ЯВЛЯЄ СОБОЮ ОСТАРБАЙТЕРСЬКИЙ ЛИСТ

Основний вид документів фонду – листівки. Вони являють собою виготовлені у друкарський спосіб стандартні двобічні бланки на картонній основі розміром 15х10 см, що містять тексти, нанесені від руки пером за допомогою чорнила, простим або чорнильним олівцем.

За формою носія вони зустрічаються двох типів. Перший – це спеціальні подвійні бланки поштових відправлень у вигляді симетричного змісту – для відправника та для відповіді отримувача.

На одній частині такої подвійної листівки записувалася у німецькій транскрипції адреса та ім’я адресата в Україні, а також текст листа остарбайтера (переважно українською мовою). Друга частина листівки із заповненими графами зворотної адреси та імені адресата (німецькою мовою), призначалася для відповіді з України остарбайтеру до Німеччини.

Досить широко при цьому представлений інший тип листівок – звичайні одинарні бланки (без додаткового для відповіді). 

На всіх листівках сплата поштових послуг засвідчена наявністю німецької марки відповідної вартості. Також проставлений поштовий штемпель із зазначенням місця і дати відправлення.

На частині листівок є відбиток проходження німецької цензури – зафарбовані чорною тушшю рядки, що містили заборонену інформацію.

До деяких листівок їхні автори підшивали фотокартки – частково вони збереглися і перебувають на своєму місці, але досить часто на листівках можна зауважити лише сліди від голки, а самі світлини втрачені.

Зміст документів відбиває умови перебування у Німеччині репатріантів – остарбайтерів: місця та умови праці, виконувані роботи, побут, форми дозвілля, відпочинку, ставлення з боку німецького оточення, взаємовідносини з представниками інших націй, моральний та фізичний стан тощо.

На початок 2000-х років у фонді Р-4826 нараховувалося 508 справ з листами репатріантів до рідних на Київщину. Беручи до уваги, що в одному фонді зберігається близько сотні листівок, ми маємо понад 50 000 (!!!), які у 1943 р. не дійшли за вказаними адресами і наше завдання по максимуму ці листи повернути.

ІСТОРІЯ ПРОЄКТУ «НЕПРОSTІ ЛИСТИ»

8 травня виповниться 7 років, як в рамках проєкту «НепрOSTі листи» ми вручаємо рідним та близьким символічні копії листів примусових робітників, які понад 80 років зберігаються у фондах Державного архіву Київської області.

Загалом по селах сучасної Макарівської громади в ДАКО було знайдено близько 1000 листів. Листівки були систематизовані по селах. І на сьогодні ми маємо повідомлення з Макарова, Калинівки, Фасівочки, Зурівки, Андріївки, Красногірки, Липівки, Королівки, Гавронщини, Юрова, Копіївки, Завалівки, Ситняків, Ніжиловичів, Наливайківки, Колонщини, Березівки, Мотижина, Копилова, Фасової, Людвинівки, Комарівки, Почепина, Новомирівки, Садки Строївки, Рожева, Небелиці, Макарівської Буди, Соболівки, Борівки, Карашина, Вітрівки, Мар’янівки, Пашківки. 

Першими на наше прохання про повернення листів відгукнувся колектив Макарівської селищної ради на чолі з Вадимом Токарем. 

Перші заходи проводив колектив Макарівського районного Будинку культури (нині – Центру культури і дозвілля) на чолі з Людмилою Колос.

З червня 2018 р. всі питання пов’язанні з транспортом, технічним забезпеченням та виготовленням муляжів й конвертів на себе взяла Всеукраїнська кампанії «Пам’ять Нації» на чолі з кандидатом історичних наук, ведучим радіо «Культура» Олександром Алфьоровим.

І до речі Олександр був першим хто про проект заговорив на всю Україну. 7 травня 2018 р., напередодні першого вручення в Макарові, ця тема була піднята в авторській передачі «Історичні фрески». 

На сьогодні уже знято більше десятка сюжетів про проект. ТРК «Україна» присвятив проекту навіть цілу серію передач. Дякуємо за співпрацю та інформування громадськості журналісту Марії Петрик.

Але слід згадати і про макарівській ЗМІ – газету «Макарівські вісті» на чолі з Максимом Кравченею та ТРК «Авіс» на чолі з Юрієм Вареником, які були першими рупорами нашого проекту. Саме через них ми шукали рідних, саме «Макарівські вісті» та «Авіс» першими розповідали про прем’єрні заходи.

До речі, саме на матеріалах ТРК «Авіс» учениця дитячого гуртка «1+2» Даша Вавілова спільно з викладачем Тетяною Мельник зробила свою авторську передачу та стала призером Всеукраїнського конкурсу «Я – журналіст».

З липня 2019 р. з нашим проєктом співпрацю ВГО «Рушійна сила». Станом на квітень 2022 р. у співпраці з колективом на чолі з режисером Марією Яремчук було знято короткометражний документальний «НепрOSTі листи», який у травні 2022 р. отримав премію одного з фестивалів історичного кіно. Головною героїнею фільму є Марія Костильова, якій листи в рамках проєкту було вручено в день її 100-річчя – 11 березня 2020 р.

У квітня 2019 р. за ініціативи керівництва Державного архіву Київської області проєкт з районного масштабу перетворився на обласний. Уже до пошуку рідних та вручення муляжів долучилися представники Обухівського, Васильківського, Броварського, Бориспільського, Іванківського, Переяслав-Хмельницького, Ірпінського, Зурівського, Вишгородського районів.

З травня 2018 до березня 2020 р. проведено заходи та повернуто листи майже у всіх старих районах Київської області. Загалом, на 10 березня 2020 р. було повернуто близько 3000 листів.

Також в рамках проєкту ми мали 7 випадків вручення листів безпосередньо авторам цих документів. Крім, вище згадуваної Марії Костильової, 2 травня 2019 р. їздили з листом на Бориспільщину у с. Велика Стариця. Там його було вручено Ользі Герасимець.

Що змінилося за 7 років проєкту? Зараз ми маємо власну сторінку у facebook, де знайомимо всіх бажаючих з листами, історіями остарбайтерів та розповідаємо про проведенні вручення. Також через ФБ-сторінку ми приймаємо замовлення на вручення листів у тих чи інших населених пунктах. Це дає змогу централізованіше здійснювати пошук та відслідковувати вручення листів. 

З 2019 р. до проєкту долучився Олександр Різніченко, який вдень і вночі читає та розшифровує рукописні листи. Саме завдяки йому ми маємо змогу читати найемоційніші та найцікавіші листи остарбайтерів в текстовому форматі. 

Але основна робота ще попереду, адже ми маємо повернути максимальну кількість листів.