Дослідницька лабораторія, джерело соціального капіталу та інструмент боротьби зі стереотипами: хто і навіщо створює креативні хаби в Україні. Частина ІV

Весною цього року дослідниця креативних індустрій Маргарита Токарєва здійнила соціологічне дослідження, в рамках якого було проведено 12 інтерв’ю із засновниками(цями) креативних хабів із 6-ти міст України. У проєкті взяли участь Михайло Глубокий (IZONE), Юрій Філюк (Промприлад.Реновація), Максим Яковер (Chasopys, UNIT.City), Світлана Коломієць (#ПеремогаSpace), Дем’ян Ом (I Cultural Business Hub), Катя Тейлор (Port creative hub), Іван Дмитрасевич (Startup Depot. Lviv Business Incubator), Олександр Яковенко (IQSpace, 4city), Сергій Белобров (Spalah), Ілля Кенігштейн (Creative States) та Віталій Кирилів (ReZAVOD). Головною метою дослідницького проєкту було зрозуміти мотивацію українських підприємців(ниць) до заснування хабу.

Особисте життя та професійний досвід

Протягом життя в рідному місті Львові Ілля часто стикався з викликами. Удома родині бракувало грошей, у школі доводилось терпіти булінг, а в інституті архітектури йому відмовили через антисемітизм. У 19 років у пошуках себе він самостійно переїжджає до Ізраїлю. Перший період згадує з приємною ностальгією – він пів року вивчав іврит і заробляв на доїнні корів на кібуці. Після чого рік відслужив в армії, а коли повернувся, почав розвиватись в IT-сфері. Так він отримав посаду в дочірній компанії Microsoft – MSN і ще довго жив в Ізраїлі, доки в 2007 році не прийняв пропозицію стати директором медіахолдингу в Києві. 

«У першу чергу я прагну заробити, щоб моя родина не думала про гроші. Але заробити з благородною метою – зробити так, аби моїми вчинками мої ж діти ділилися з іншими, не прикрашаючи моєї ролі. Я хотів би залишити якийсь спадок у цьому житті. Створити щось, що могло би бути оціненим моїми дітьми».

Напередодні створення хабу

Після повернення в Україну Ілля займався інформаційними технологіями: заснував власний медіахолдинг, успішним проєктом якого був Pokupon. Певний час присвятив державній службі, працюючи консультантом мера міста Львова, Андрія Садового, з розвитку інноваційних сервісів. Та був у команді спеціалістів, які запровадили 3G в Україну. Ідея створення креативного хабу вперше прийшла Іллі під час перебування в Chasopys

«У 2014-му я був резидентом креативного хабу Chasopys. Мені подобалося перебувати в тій атмосфері. Якось я влаштував там власний івент, на якому розповідав про deep web. Тоді всі трохи налякалися, мали багато запитань. Це принесло мені популярність у певному сенсі. Власне, тоді мені прийшла ідея вивести формат коворкінгу на новий рівень. Я відчув, що в змозі створити правильну енергетику для того, щоб інші могли почувати себе комфортно в країні, а не їздити за крутою атмосферою в Лондон або Нью-Йорк… Більшу частину життя я через підприємництво шукав себе, займаючись чим завгодно: від продажу газет до створення інтернет-порталів. Але краще за все мені вдається робити круті проєкти з комерційної нерухомості: створювати креативні місця, офіси майбутнього».

Перша спроба створити креативний центр у Львові, під час роботи на посаді консультанта мера міста, була невдалою. Але вже в 2017 році разом із партнером Ілля відкриває Creative Quarter у Києві. За його словами, за два роки після заснування, партнер підставив Іллю і привласнив хаб собі. Перед тим, як йти до суду, Ілля вирішив відкрити новий простір разом із частиною команди, яка пішла за ним. Вони за 60 днів роблять ремонт і восени 2018-го року презентують Creative States.

Місія та формат

Creative States – це швидкозростаюча мережа унікальних робочих просторів. Тут ви зможете орендувати круті офіси і робочі місця, та отримаєте «укол адреналіну» у вигляді операційних і лайфстайл сервісів та івентів

«Успіх хабу залежить від атмосфери та енергетики всередині. Наша атмосфера в першу чергу проявляється через дизайн: команда самостійно придумує та реалізовує ідеї, не залучаючи для цього зовнішніх дизайнерів. Це те, чого немає ні в кого. Атмосфера має бути живою. Для цього ми, наприклад, запрошуємо шеф-повара, який готує для резидентів, робимо «happy hours» щоп’ятниці, коли сомельє пригощає вином, влаштовуємо кінопокази для дітей. Загалом, ми пропонуємо ті ж послуги, що й інші, але за меншу ціну та з кращими умовами». 

Формат хабу включає коворкінг, оренду офісів, подієвий майданчик

Ілля разом із командою планують відкрити 25 просторів за наступні 5 років в Україні та за кордоном. Мотивацію до масштабування пояснює наявністю вільної ніші та перспективністю ринку. У січні 2020-го року планується відкриття мегахабу Creative State of Arsenal. 

Особисте життя та професійний досвід

Віталій народився в місті Галич, декілька разів переїжджав, але ніколи за межі Західної України. Врешті він зупинився у Львові, де продовжив навчання на модельєра одягу. Система вищої освіти розчарувала Віталія. Спочатку він намагався поставати проти усталених правил, але згодом переключився на власний розвиток – створення марки одягу. Його дебютна колекція виграла всеукраїнський конкурс «Перлини сезону», завдяки чому він вперше поїхав за кордон. З метою набуття соціального капіталу в новому місті Віталій влаштовується працювати в офіс, після чого обіцяє собі більше не працювати «на когось», а лише «з кимось». У той час Юрій, брат Віталія, закінчує навчання на факультеті дизайну інтер’єру і пропонує разом створити дизайн-бюро. 

«Тоді рішення далося просто. Одяг – це простір навколо людини, який знаходиться дуже близько до неї. Диван – це теж простір, і теж близький, але не в одному сантиметрі. То ж це суміжні сфери. До того ж, ти маєш бути гнучким й адаптивним. Вузькоспеціалізовані працівники не цінуються. Важлива підприємливість: що, куди і як додати, або що з чим змішати, аби досягти мети».

Напередодні створення хабу

Перші роки дизайн-бюро Hochu rayu працювали в одному з львівських коворкінгів, але згодом команда перестала вміщуватися і почала шукати нове приміщення. Тоді виникла ідея створити майданчик для розвитку дизайнерів, інженерів, фотографів та інших представників різних дисциплін креативного сектору, які б разом із бюро могли вирішувати задачі один одного. Перша спроба закінчилася невдачею через стейкхолдерів і команда залишила ідею. За деякий час вони знаходять старий завод РЕМА в на Підзамче, самостійно роблять ремонт і, , просто починають працювати. Після декількох екскурсій друзям та знайомим, про місце дізнається все більше людей, серед яких з’являються бажаючі працювати поруч.

«Потреба бюро в такому просторі є не менш важливою. Колись ми зрозуміли, що для втілення проєктів нам потрібні різні спеціалісти, які можуть щось виготовляти, пиляти, фотографувати тощо. То ж ми прагнули створити замкнутий цикл, коли клієнт буквально може пройтися по коридору та отримати повний готовий продукт або сервіс».

Місія та формат

ReZAVOD – простір інженерних, дизайнерських та арт-експериментів на території старої промзони в Підзамче. Ідея суміжності дисциплін

«Ніякого відношення до оренди дизайн-бюро не має, відповідно, ніхто нічого не заробляє. Ми просто поговорили з директором Ярославом (уже колишній), типу: «Слухай, для нас важливо, хто наші сусіди, а тобі важливо, аби були кошти з оренди, правильно? Тоді давай так, ти йдеш на зустріч усім тим, кого ми приведемо. Гроші – твої, але людей обираємо ми». Зараз усі напряму зв’язуються з орендарем і наша команда є такими самими орендаторами, як і всі решта. З нашої сторони не було жодного впливу на компанії, крім того, що я намагався їм емоційно продати історію взаємодії суміжних дисциплін. До речі, в нас є декілька проєктів, втілених спільними зусиллями «жителів» ReZAVOD». 

Формат простору передбачає оренду приміщення для компаній із креативного сектору

«У мене є така велика маленька місія –– зробити Львів містом результативних експериментів. Я хочу, аби на його території створювався продукт, який можна поширювати на інших теренах країни та світу. Креативна індустрія зараз на початках. Держава намагається допомагати, але це тільки перші кроки. Якщо ми не будемо акумулювати різні структури – нам торба. У нас більше немає ресурсів, крім інтелекту. Купа українських винахідників не вміють себе продавати й це велика проблема. Це мотивує нас перейти на нову локацію, аби створити більш потужну взаємодію бізнесу та креативу і посилити розуміння, що мізки коштують дорожче».

Детально про проєкти Михайла Глубокого (IZONE), Юрія Філюка (Промприлад.Реновація), Дем’яна Ома (I Cultural Business Hub) читайте тут.

Детально про проєкти Максима Яковера (Chasopys, UNIT.City), Світлани Коломієць (#ПеремогаSpace), Олександра Яковенка (IQSpace) читайте тут.

Детально про проєкти Каті Тейлор (Port creative hub), Івана Дмитрасевича (Startup Depot. Lviv Business Incubator), Сергія Белоброва (Spalah) читайте тут.

Актуально в інших розділах: