Дослідницька лабораторія, джерело соціального капіталу та інструмент боротьби зі стереотипами: хто і навіщо створює креативні хаби в Україні. Частина ІІ

Весною цього року дослідниця креативних індустрій Маргарита Токарєва здійнила соціологічне дослідження, в рамках якого було проведено 12 інтерв’ю із засновниками(цями) креативних хабів із 6-ти міст України. У проєкті взяли участь Михайло Глубокий (IZONE), Юрій Філюк (Промприлад.Реновація), Максим Яковер (Chasopys, UNIT.City), Світлана Коломієць (#ПеремогаSpace), Дем’ян Ом (I Cultural Business Hub), Катя Тейлор (Port creative hub), Іван Дмитрасевич (Startup Depot. Lviv Business Incubator), Олександр Яковенко (IQSpace, 4city), Сергій Белобров (Spalah), Ілля Кенігштейн (Creative States) та Віталій Кирилів (ReZAVOD). Головною метою дослідницького проєкту було зрозуміти мотивацію українських підприємців(ниць) до заснування хабу.

Особисте життя та професійний досвід

Максим зростав у маленькому місті Олександрія, звідки в старшій школі переїхав до Києва. Його батько працював заступником генерального директора великого заводу, тож Максим щодня спостерігав за управлінською поведінкою: як спілкуватися з підлеглими, як вирішувати задачі. Зрештою він доволі рано зрозумів, що теж буде керувати, але не визначався з конкретною сферою. Він вступив на прикладну математику в КПІ і вже на 2-му курсі почав працювати в IT-відділі нафтової компанії. Там він спочатку виконував асистентську роботу, але за 4 роки виріс до сертифікованого інженера IBM. Коли компанію викупили, 24-річному Максиму запропонували головну посаду в Інформаційному центрі Київського метрополітену. 

«Було дуже страшно погоджуватись, адже я не був достатньо компетентний для такої посади. Це був колосальний виклик, який хотілося подолати. Я розумів, якщо впораюсь, то для мене всі двері в цій країні будуть відкриті. По суті, я готував підґрунтя для переводу метрополітену з XX в XXI століття. Також паралельно ми завжди виконували ще десятки проєктів. За час керування я замінив 30% колективу. Вважаю, це був дуже успішний кейс».

Напередодні створення хабу

Після 4-х із половиною років роботи в метрополітені, Максим прагнув перейти на новий рівень. Отримавши MBA в Києво-Могилянській бізнес-школі, він протягом 8-ми місяців не міг знайти відповідної за викликом та умовами посади. Аж доки не познайомився з моделлю «Циферблату» в Києві.

«Я прийшов до них, подивився і подумав: “Блін, це круто. Модель дуже класна, але я б зробив усе інакше”. Тоді я загорівся ідеєю створити креативний простір... Це просто було цікаво реалізувати. У такі моменти не думаєш, зможеш ти це зробити чи ні, ти просто йдеш. Тобі в кайф? У цьому є бізнес-потенціал? Давай робити».

Місія та формат

Chasopys by rent24 – це спільнота креативних, коворкінгових та освітніх просторів, а також навчальні програми для підприємців, IT-компаній та самозайнятих фахівців. Це платформа для розвитку бізнесу та нетворкінгу

Формат хабу включає послуги коворкінгу, оренди залів, івент-майданчик. 

За 6 років Chasopys розширився на 3 локації в Києві та одну у Львові (Business Hub). У 2017 році Максим став співзасновником першого інноваційного парку в Україні UNIT.City. Невдовзі Chasopys разом із міжнародною мережею коворкінгів rent24 відкриють простір у Варшаві.

«На етапі з UNIT.City мені захотілося створити щось масштабне. Chasopys у свій час зробив колосальний вплив на креативну економіку України. Відповідно, великий Chasopys – це ще більший вплив. Зараз моїм головним критерієм відбору проєктів є impact. Він також має бути цікавим, прибутковим, але я не бачу сенсу створювати щось нове просто заради нового».

Особисте життя та професійний досвід

За словами Олександра, він зростав у «типовому дворовому районі Одеси – Молдованці». У школі мав різні захоплення, але ні на чому особливо не концентрувався, тож за настановами батьків вступив до морського університету. Розчарований системою освіти, він почав шукати гранти на навчання в інших країнах. Спочатку просто подобалось подорожувати, але згодом настільки усвідомив важливість цього, що досі регулярно проходить освітні програми за кордоном. На останньому курсі університету Олександр почав працювати помічником трейдера в міжнародній компанії, де вперше зіткнувся з середовищем «акул бізнесу». Йому було складно змиритися з їхніми принципами роботи і він вирішив перейти в маленьку компанію, що займалася перевезеннями. Уже за рік Олександр побачив вільну нішу у сфері торгівлі й наважився заснувати власну компанію Supramarine Ltd, яка сьогодні існує вже 6 років. 

«Після занурення в освіту, прийняття західних цінностей, я зрозумів, що важливо фокусуватися. Нам здається, що часу багато, але в результаті не стаєш спеціалістом ні в чому. Я вирішив, що можу бути корисним тільки в конкретному бізнесі, все інше – фан. Для мене важливо бути ефективним».  

Напередодні створення хабу

На етапі до заснування IQSpace, Олександр уже 2 роки керував власною компанією. На початку він стикався з багатьма проблемами, тож вирішив пройти декілька курсів з менеджменту та управління в Києво-Могилянській бізнес-школі. Свою мотивацію до створення хабу пояснює двома причинами: бажання допомогти підприємцям уникнути помилок у веденні бізнесу та особиста необхідність наростити соціальний капітал.

«Будь-який бізнес має дві складові: гроші та зв’язки. Заробити мені вдалося самому, а для набуття зв’язків потрібен був нетворкінг. Я впевнений, що будь-який соціальний чи креативний підприємець так чи інакше прислідує егоїстичній цілі: у когось, можливо, це психологічна складова через події в дитинстві, в мене ж тут чітко виражена бізнес-ціль. Я мав такий запит, натомість пропонував вклад у суспільство – допомогти молодим бізнесменам. При цьому хотілось уникнути формату «успішного успіху».

Місія та формат

IQspace – прагне бути найзатишнішим робочим простором, створюючи освітнє середовище, що надихає та об'єднує людей

«Раніше в рамках інкубатору ми давали невеликі чеки від 10 до 20 тисяч доларів молодим компаніям, ідея та команда яких нам подобалась. Гроші на інвестиції йшли з мого бізнесу. Але зараз я нарешті вирішив сфокусуватися на тому, що в мене краще за все виходить – це міжнародна торгівля та логістика. Відповідно, формат хабу теж має змінитись: коворкінг, лекторій та інкубатор залишаться, але лише для компаній зі сфери логістики й торгівлі».

Масштабування простору не планується. Натомість, три роки тому Олександр отримав досвід у соціальному підприємництві, ставши співзасновником простору 4city в Одесі. Формат вміщує ресторан, коворкінг і лекторій, а 70% усього прибутку йде на міські проєкти.

«У той час у місті відбувалися фундаментальні негативні зміни: відтік інтелектуалів, соціального капіталу, креативної молоді. Ми хотіли це змінити. Одеса взагалі відрізняється тим, що будь-які об’єднання тут важко реалізовувати. Тому глобальна ціль – змінювати середовище для комфортного життя. Адже, коли ти повертаєшся із західних країн, розумієш, що справа не в гарному місті, а в людях. Є такий вираз «Народ у нас хороший, а люди не дуже». Загалом усі хороші, а окремо роблять, що хочуть. Цю культуру хотілося змінювати».

Особисте життя та професійний досвід 

Світлана народилася в Донецьку, де провела дитинство та юність. Вона швидко подорослішала: підпрацьовувала з 13-ти років, коли того потребувала родина, самостійно відвідувала батьківські збори, бо ніхто не сумнівався в її відповідальності.  Під час навчання на юридичному Світлана звикає жити в ритмі постійного розвитку та викликів, одночасно займаючись громадськими проєктами, змаганнями з права, студентською лігою тощо. Переїхавши в Київ, вона отримала адвокатське свідоцтво та влаштувалася в юридичну фірму. Паралельно продовжила громадську діяльність: працювала у Форумі молодих лідерів України та була куратором Київського хабу ініціативи Всесвітнього економічного форуму Global Shapers

«Мені завжди було цікаво поєднувати декілька сфер діяльності. Наприклад, коли я працювала з нерухомістю, з одного боку, мені подобалось юридично супроводжувати процеси, а з іншого, розбиратися в архітектурі та плануванні. Зрештою все має свій початок і має мати свій кінець. В якийсь момент майже в кожному проєкті ти відчуваєш, що зробив усе, що міг. Можливо, зробити більше взагалі не можна, а можливо, ти не можеш і на твоє місце має прийти інший».

Напередодні створення хабу

Ідея створення хабу з’явилась у Світлани під час роботи над запуском одного з київських бізнес-центрів, на що її надихнули креативний простір Chasopys та Impact Hub Odessa. Однак у 2012 році запустити проєкт не вдалося через брак підприємницьких знань та ресурсів. Тож Світлана вирішила вступити у Львівську бізнес-школу Українського католицького університету, аби здобути знання та навички підприємця, яких не дав юридичний факультет. Після Майдану Світлана йде працювати в державний сектор спочатку радницею, а потім заступницею міністра з екології та природних ресурсів. У 2016 році переходить до "Офісу ефективного регулювання" заступницею голови Офісу. У 2017 році Світлана повертається до юридичної практики. У той період вона та її знайомі одночасно шукали приміщення для роботи, але пошуки затягнулись. Тоді вона таки наважується відкрити хаб і запрошує у партнерки Лару Немеш, з якою разом навчалася у Львівській бізнес-школі. 

«Мені стало цікаво створити хаб через ідею ком’юніті та відчуття постійної «двіжухи». Тоді цей формат ще не був настільки поширений в Україні. Напевно, атмосфера в ньому нагадала мені університетські часи, коли кожна студентська організація мала окремий фізичний простір: юридична клініка тусувалася в старому корпусі, в міжнародного права була своя локація, а у нас своя. Тоді всі найрозумніші та найцілеспрямованіші студенти збиралися в одній із цих трьох локацій».

Місія та формат

#ПеремогаSpace – мережа просторів для щоденної роботи, зустрічей та цікавих подій, створена надихати на власні перемоги щодня

«Ми розуміли, що в Києві існує багато класних просторів, але нам здавалося, що їм не вистачає однієї об’єднавчої ідеї. Тож ми, як підприємиці, вирішили надихати інших на реалізацію власних ініціатив. У хабі акцентується увага на досягненнях українців минулого та сьогодення: на полицях розміщені розробки молодих компаній, зали названі на честь успішних діячів, стіни розписані мотиваційними цитатами. Але наша головна задача – надавати комфортну інфраструктуру для роботи, забезпечити всіма необхідними умовами».

Формат включає оренду офісів, коворкінг, подієвий майданчик, безкоштовну оренду приміщень для подій громадських організацій.

Подальші плани засновниць – масштабування до 10 просторів за наступних 5 років. Також мають ідею зробити хаб місцем народження стартапів, додавши інкубаційну та акселераційну функції.

Детально про проєкти Михайла Глубокого (IZONE), Юрія Філюка (Промприлад.Реновація), Дем’яна Ома (I Cultural Business Hub) читайте тут.

Детально про проєкти Каті Тейлор (Port creative hub), Івана Дмитрасевича (Startup Depot. Lviv Business Incubator), Сергія Белоброва (Spalah) читайте тут.

Детально про проекти Іллі Кенігштейна (Creative States) та Віталія Кириліва (ReZAVOD) читайте тут.

Актуально в інших розділах: