Для генерації нових ідей ми використовуємо такий підхід, як дизайн-мислення (design thinking). Це відома технологія, яку усі намагаються опанувати та застосовувати. Однак вона має один нюанс – важливо не пропустити жодного етапу від емпатії до прототипування. Часто агенції припускаються помилки, пропускаючи етап емпатії, через впевненість, що і так знають, що потрібно їхній цільовій аудиторії.

Так, проминання цього етапу дійсно економить цінний робочий час, однак треба бути готовим до того, що рішення агенції може не підійти аудиторії. Етап прототипування теж є надзвичайно важливим, оскільки дає змогу нам самим зрозуміти, наприклад, що ідея не спрацює ще на ранньому етапі її втілення. Крім того, прототип є дуже ефективним інструментом презентації ідеї клієнтам, адже люди краще розуміють задум, коли можуть побачити його у реальності.

У чому полягає головна різниця між брейн-штормом і дизайн-мисленням?

Основна ідея дизайн-мислення полягає у тому, щоб генерувати ідеї, які вирішуватимуть поставлені завдання та позитивно сприйматимуться аудиторією. А брейн-шторм – це досить конкретна технологія. У нашій агенції ми використовуємо її або як частину іншого підходу, або для розв’язання термінових завдань. Наприклад, коли потрібні швидкі рішення, ми скликаємо так звану «піратську раду». Нею керує «капітан», що обирає з усіх запропонованих рішень найкращі.

Основне у брейн-штормі, щоб якомога більше людей узяли у ньому участь і згенерували якнайбільше ідей. Для дизайн-мислення найголовніше – розуміти завдання, над яким працює команда, й оцінювати кожну ідею з точки зору аудиторії, для якої її згенеровано. Тому для брейн-шторму можна брати ватман і записувати на ньому усі ідеї, а для дизайн-мислення потрібні кольорові стікери, бо вони дають змогу групувати ідеї, поєднувати їх, додавати до них думку аудиторії тощо.

Ще одне правило брейн-шторму – поділ на етапи. На першому етапі ми генеруємо ідеї, на другому – оцінюємо, на третьому – відкидаємо тощо. Застосовуючи дизайн-мислення, ми намагаємося не відкидати ідеї, а використовувати підхід «так, і». Наприклад, вам пропонують вирушити на прогулянку до парку. Ви можете відповісти: «Добре, але зараз холодно» і цим повністю зруйнувати ідею та зламати комунікацію. А можете сказати: «Добре, але давай посидимо у кафе біля парку, бо зараз холодно» і цим доповнити та трансформувати ідею.

Креативне мислення та генерування ідей – це те, що сьогодні є доступним кожному.  

Немає потреби сакралізувати процес створення ідей – у ньому може брати участь кожен. Навпаки, чим більше учасників, тим краще, навіть (чи особливо) якщо вони не є членами вашої команди. Саме дизайн-мислення побудоване на тому, що люди з абсолютно різних сфер шукають розв’язання якогось спільного завдання. Український та світовий досвід доводять, що саме таке поєднання дає змогу відшукати нетривіальні рішення, адже ідеї фінансового директора, IT-спеціаліста й офіс-менеджера будуть абсолютно різними, тому що вони розглядають одну й ту саму проблему під різними кутами.