Дослідницька лабораторія, джерело соціального капіталу та інструмент боротьби зі стереотипами: хто і навіщо створює креативні хаби в Україні

Весною цього року дослідниця креативних індустрій Маргарита Токарєва здійнила соціологічне дослідження, в рамках якого було проведено 12 інтерв’ю із засновниками(цями) креативних хабів із 6-ти міст України. У проєкті взяли участь Михайло Глубокий (IZONE), Юрій Філюк (Промприлад.Реновація), Максим Яковер (Chasopys, UNIT.City), Світлана Коломієць (#ПеремогаSpace), Дем’ян Ом (I Cultural Business Hub), Катя Тейлор (Port creative hub), Іван Дмитрасевич (Startup Depot. Lviv Business Incubator), Олександр Коваленко (IQSpace, 4city), Сергій Белобров (Spalah), Ілля Кенігштейн (Creative States) та Віталій Кирилів (ReZAVOD).

Головною метою дослідницького проєкту було зрозуміти мотивацію українських підприємців(ниць) до заснування хабу. Для цього кожне інтерв’ю поділено на три частини. Перша дозволяє побачити контекст, в якому зростали підприємці та зрозуміти передумови до вибору кар’єрного шляху. У другій частині пропонується проаналізувати період життя напередодні заснування хабу: момент появи ідеї та особисту мотивацію. Остання ілюструє логіку процесу визначення місії хабу, формування його концепції та подальших планів. 

В Україні перший креативний хаб з’явився навесні 2012-го року в Києві (Циферблат). Сьогодні понад 60 хабів різних форматів і направленостей функціонують щонайменше в 10-ти містах країни. Загалом поняття креативного хабу важко концептуалізувати, адже визначення може різнитися залежно від структури (комерційні, приватні, некомерційні, соціально орієнтовані), спрямування (мультидисциплінарні та секторно-орієнтовані), послуг (події, коворкінг, оренда, заклади, галереї, майстерні) та локації хабу (спеціально орендовані приміщення, покинуті будівлі, колишні промислові майданчики). 

На що направлена діяльність хабів в Україні? 

Метою трьох хабів є розвиток міста та зміни в суспільстві. Один із дванадцяти хабів зосереджений на розвитку ініціатив та колаборацій у сфері мистецтва. Ще три – направлені на розвиток IT-індустрії в Україні й функціонують як інкубатори чи освітні школи. Один існує на ідеї співпраці креативних дисциплін заради продукування інтелектуальних продуктів та послуг на території країни. Наступні три сприяють розвитку бізнесу та підприємництва в різних сферах, організовуючи лекції та акселераційні програми. Один із дванадцяти хабів прагне задовольнити попит українців на світового рівня інфраструктуру для роботи. 

Якою може бути особиста мотивація засновників(ць)?

На створення креативних хабів засновників(ниць) мотивують різні прагнення: несприятливе для життя й розвитку оточення, простий інтерес до реалізації проєкту такого формату, потреба в соціальному капіталі заради розвитку власного бізнесу, отримання прибутку, бажання відчувати постійну «двіжуху» під час робочого процесу та належати до певного ком’юніті. Також для деяких підприємців(ниць) формат хабу став найдоцільнішим рішенням для сталого функціонування їхніх вже існуючих організацій.

Чи мають засновники(ці) спільний досвід?

Шестеро з них були розчаровані системою освіти в Україні і зазначили про даремно згаяний час в університеті. Четверо на етапі перед заснуванням хабу або на початку його функціонування пройшли навчання в Києво-Могилянській та Львівській бізнес-школах. Одразу десять підприємців(ниць) один або більше разів запроваджували певний продукт, послугу та інші до цього не існуючі формати в Україну. Вісім засновників(ць) мали досвід співпраці з державними установами, переважно виступаючи в ролі радників або членів експертних груп. Двом із них вдалося відкрити хаб лише з другої спроби, ще двоє стикнулися з перешкодами зі сторони партнерів і стейкхолдерів. 

Детально про проєкти Михайла Глубокого (IZONE), Юрія Філюка (Промприлад.Реновація), Дем’яна Ома (I Cultural Business Hub) читайте тут.

Детально про проєкти Максима Яковера (Chasopys, UNIT.City), Світлани Коломієць (#ПеремогаSpace), Олександра Коваленка (IQSpace) читайте тут.

Детально про проєкти Каті Тейлор (Port creative hub), Івана Дмитрасевича (Startup Depot. Lviv Business Incubator), Сергія Белоброва (Spalah) читайте тут.

Детально про проекти Іллі Кенігштейна (Creative States) та Віталія Кириліва (ReZAVOD) читайте тут.

Актуально в інших розділах: