Спочатку давайте розберемося, що ми маємо на увазі під поняттям «першопричина».

Першопричина — це основоположні причини проблеми або питання, яким ви займаєтеся. Визначення першопричини робить наші подальші дії точнішими, оскільки ми знаємо ту саму причину, «корінь проблеми», а не витрачаємо наші ресурси даремно на роботу з її симптомами. Це дуже важлива частина процесу пошуку правильного рішення, за допомогою якої ми можемо знайти правильні відповіді.

Метод «Але чому?» — це метод, який використовується для визначення основних причин або першопричин проблеми.

Він розглядає проблему за допомогою питань, щоб дізнатися, що стало її причиною. Кожен раз, знаходячи відповідь, ви ставите наступне запитання «Але чому?»

Наприклад, якщо у людей з віддалених населених пунктів немає доступу до художньої освіти, потрібно поставити питання «але чому?» Як тільки у вас буде відповідь на це питання, шукайте відповідь на інше, поки не дійдете до першопричини проблеми.

Давайте проілюструємо вам цей процес:

Безпосередня проблема

Діти не ходять у художню школу.

Але чому?

У цьому районі немає доступних шкіл.

Можлива відповідь: Немає вчителів і майданчиків.

Але чому?

Місцеві школи не отримали фінансування.

Можлива відповідь: залучити вчителів і кошти.

Але чому?

Місцевий уряд пообіцяв надати кошти та відкрити вакансії для вчителів художньої школи, але не зробив цього.

Можлива відповідь: залучити спонсорів або лобіювати надання фінансування з місцевого бюджету.

Але чому?

Уряд країни не надав тих коштів, які пообіцяв.

Можлива відповідь: залучити спонсорів або лобіювати надання фінансування з місцевого бюджету.

Але чому

Уряд країни не передбачив коштів для художньої школи в бюджеті.

Можлива відповідь: залучити спонсорів або лобіювати включення парламентським комітетом зі складання бюджету фінансування у проект наступного бюджету.

У проблеми може бути багато причин і рішень, тому тільки від нас залежить те, чи знайдемо ми найважливіші з них і ті, з якими наша організація може працювати. Аналіз «Але чому?» дійсно підкреслює різносторонній характер проблеми та ставить акцент на різних шляхах, які можна вибрати для її вирішення.

Тепер, коли ми знаємо першопричину проблеми, з якою маємо справу, нам потрібно розробити своє бачення і вибрати шлях її вирішення. Ми знаємо, з чого почати, тепер давайте подивимося, що робити далі.

Нам потрібно виконати щось типу вправи на візуалізацію. Власне, нам потрібно відповісти на кілька важливих питань, а саме:

• Яким ми хочемо бачити наше суспільство/країну?

• Які характерні риси будуть індикатором того, що наше суспільство ідеальне?

• Що потрібно змінити, щоб досягти цього?

• Що цьому заважає?

Тепер необхідна зміна виражена конкретніше, і ми можемо вибрати практичну та стратегічну проблему, яка не дає нам відчути реальність цього світу.

Залежно від розміру та цілей вашої організації можна вибрати РАЦІОНАЛЬНИЙ шлях для того, щоб поліпшити якість життя людей відповідно до нашого БАЧЕННЯ шляхом вирішення зазначених проблем.

Вибір проблеми або АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ — це процес зважування вашого потенціалу, можливостей, досвіду та ступеня складності самої проблеми. Інакше кажучи, потрібно переконатися у тому, що поставлену проблему можна вирішити за допомогою ресурсів, які ми зможемо мобілізувати. Ще одне важливе зауваження: нам потрібно побачити, що шлях до вирішення проблеми існує, і є ймовірність того, що попит на потрібні зміни таки виникне. Зрештою, існує потреба оцінити супутні ризики, щоб переконатися, що ними можна керувати.

Отже, в цьому уроці ми дізналися про те, як визначити першопричину проблеми, і у нас з’явилося розуміння того, як накидати можливі шляхи вирішення бажаної проблеми.

У наступному відео ми навчимося визначати наших союзників і опонентів і створювати схему співвідношення впливів для нашої громадської кампанії.