content
Лекція 2: Що таке критика?
Основними формами друкованих та онлайн-видань з культурної журналістики є огляди, інтерв’ю, короткі нариси та статті загального характеру (у широкому розумінні це будь-які статті, які не є новинними репортажами). Культуру також висвітлюють у новинних репортажах, коментарях і блогах. Більшість із цих форм засновані на основних журналістських навичках, таких як уміння писати репортажі та брати інтерв’ю. Ще одним з них є критика, тобто вміння давати критичну оцінку. Критика дозволяє збагатити більшість форм культурної журналістики. Це означає, що ви повинні самі оцінювати мистецтво, а не просто покладатися на загальноприйняту думку. Таким чином, це галузь журналістики, у якій ви можете виробити і висловити свою власну думку.

Що таке критика? Оскільки ми постійно оцінюємо продукти культури (наприклад, книги, фільми або телевізійні програми), наскільки вони хороші чи погані в порівнянні з іншими подібними продуктами, всі ми є критиками. Проте критика — це не просто власна думка. Огляд — це аргумент, заснований на доказах, мета яких — певним чином переконати інших. В ідеалі він містить елемент об’єктивного опису предмета огляду. І хоча огляди, як і коментарі, є суб’єктивними, критик прагне говорити не лише для себе, а й для читачів, слухачів чи глядачів.

Критики відіграють життєво важливу роль у підтримці культурних і креативних індустрій, а також допомагають представникам різних видів мистецтва розвивати творчість і розширювати аудиторію. Однак критика не є ні заохоченням, ні просто порадою для споживачів. Завдяки огляду люди можуть прочитати книгу або подивитися фільм. І це позитивний результат. Проте критик не має бути пов’язаним з комерцією. Його робота полягає не в тому, щоб продавати щось конкретно, а в тому, щоб привертати увагу до творів мистецтво, незалежно від того, чи є в них якась фінансова вигода. Фактично критики можуть перетворитися на своєрідну протиотруту від ажіотажу і протидіяти дорогим рекламним кампаніям. Критик зобов’язаний справедливо ставитися до митця, про якого пише огляд, а також до самої форми мистецтва. Вважається, що основну відповідальність критики несуть перед аудиторією, а головною умовою їхньої роботи є винесення чесних суджень.

Мова огляду залежить від цільової аудиторії. Наприклад, розглядаючи предмет концептуального мистецтва, критик може взяти на себе тлумачення теоретичного жаргону зрозумілими широкому загалу словами. Критики можуть

бути сполучною ланкою між мистецтвом і аудиторією, пояснювати нове і навіть передбачати, що приживеться, а що — ні. Вони можуть встановлювати стандарти та формувати смаки, іноді діючи всупереч громадській думці.

Критичні статті читають для знайомства з новинами культури, сприймають її як привід для дискусій і відображення соціальних проблем суспільства. Наприклад, до аудиторії, яка читає книжкові огляди, можуть належати люди, які прочитають розглянуту книгу, люди, які вже її прочитали, і люди, які ніколи її не прочитають. Огляд має містити фактичну інформацію (наприклад, подробиці випуску та дату чи місце проведення), опис, невеликий фрагмент або цитата роботи, контекст і оцінку чи судження. До відповідного контексту може належати інформація про попередні роботи митця, схожі роботи інших авторів, а також історія жанру або художньої форми. Також огляд може містити елементи біографії митця без зайвих подробиць особистого життя чи ринкової вартості його творінь. На відміну від наукових рецензентів оглядач у засобах масової інформації зазвичай виражає власну думку.

Ось кілька питань, які ви можете задати собі як автору критичних оглядів: Чи робить митець щось нове або розвиває своє мистецтво у новому напрямі? Якщо він працює за планом, яким чином його виконує, відходить від нього, чи розвиває? Чим ця робота відрізняється від інших робіт митця або від робіт інших авторів? Які твори мистецтва надихали його або вплинули на нього?

 

 

Розповісти друзям