Тому важливо почати з первісного значення: термін «адвокація» походить від латинського слова 'advocare' і буквально означає «заклик до надання підтримки». Зародилася адвокація ще в Стародавньому Римі та Греції, коли загальновизнані оратори діяли в якості адвокатів або писали промови спеціально для того, щоб закликати до чиїхось справ і переконань. Такі діячі як Цицерон і Цезар вважалися одними з найкращих юристів і «адвокатів» у всьому Римі.

Ріту Р.  Шарма з Академії розвитку освіти описав адвокацію як спосіб «винести проблему на порядок денний, забезпечити вирішення цієї проблеми та сформувати підтримку для роботи як над самою проблемою, так і над її вирішенням». Це визначення висловлює важливу ідею: в епоху цифрових технологій і мереж адвокація — це не просто вплив на громадську політику, а й головним чином вплив на громадську думку.

Як говорить доктор Шарма: «Навіть якщо в більшості випадків адвокація визначається як виголошення промови від імені інших осіб, однією з її цілей повинно бути підвищення обізнаності суспільства про існування конкретної проблеми».

Основна ідея соціального явища під назвою «адвокація» найкраще пояснюється у посібнику з планування адвокації британської організації «Врятуймо дітей». Він стверджує, що адвокація — це процес соціальних змін, що впливають на погляди, відносини в суспільстві та співвідношення сил, зміцнюють громадянське суспільство і сприяють відкриттю демократичних просторів. Щоб досягнути поставлених прагнень, адвокація вимагає координації зусиль, стратегічного мислення, поінформованості, комунікації, роз’яснювальної кампанії і мобілізації.

Крім того, що її по-різному трактують, адвокацію ще й оточують кілька стійких стереотипів та оман. Ось деякі з тверджень, які можна найчастіше почути:

• Адвокація — це для професійних лобістів: безумовно, адвокація — це громадська діяльність, а лобіювання вимагає закулісної діяльності в прямому сенсі цього слова.

• Адвокація означає йти по вулиці з мегафоном або адвокація — це участь в демонстрації або протесті: цей стереотип плутає різні поняття; мітинг іноді може бути корисним, але він не завжди ефективний в адвокації.

• Адвокація — це те ж саме, що і збір коштів або пожертвування грошей на благодійність: знову-таки, як ми вже згадували раніше, адвокація цілком присвячена ініціюванню недосяжних за допомогою збору коштів змін у суспільстві. Змін у суспільстві часто можна досягти, маючи трохи коштів або майже без них.

• Адвокація займає багато часу; я надто зайнятий, щоб цим займатися: адвокація не повинна бути чимось складним або займати багато часу, тому що належним чином розпланована й організована кампанія вимагає трохи зусиль маленької кількості людей, а не великих зусиль від декількох.

• Адвокація цілком присвячена «політиці» (в негативному розумінні цього слова): адвокація може бути політичною (тобто лобіювання конкретного закону), але частіше за все адвокація буває громадською та інтелектуальною, і зосереджена на донесенні думки від імені тих, хто позбавлений права голосу.

Впродовж першого уроку ми обговорили значення поняття «адвокація», принципи її дії та цілі, а також розвіяли деякі з широковідомих стереотипів.

Тепер ми знаємо, що адвокація описує метод або підхід, який використовується для зміни політик і практичних підходів, реформації установ, зміни співвідношення сил, поглядів і відносин, тому наш проект має ширший вплив. У наступному відео і до кінця цього курсу ми розглянемо процес розробки громадської кампанії, досліджуючи різні етапи процесу адвокації.