Для початку – дуже коротке завдання. Подумайте, які три основні асоціації виникають у вас з поняттям «культура»?

Напевно, серед відповідей були: мистецтво, талант, ідеї, спадщина та приємне дозвілля.

Сьогодні багато хто продовжує сприймати культуру як високу, нематеріальну сферу. Такий собі аксесуар до серйозних речей у державі, як наприклад, економіка.

Однак ідеї, таланти й індивідуальна творчість все частіше є основою для створення продуктів і послуг. Наприклад, людина з художнім талантом робить ілюстрації, а далі збирає команду однодумців і засновує студію дизайну. Дизайнер одягу відкриває власний бренд. Команда театральних акторів грає спектаклі для глядачів, продаючи квитки.

У кожному з цих прикладів художній та креативний вирази були стимулом для створення доданої вартості та нових робочих місць. Саме так можна визначити культурні та креативні індустрії.

Ця таблиця допоможе детально розібратися, які саме сектори формують культурні та креативні індустрії.

Сюди входять традиційні напрямки, як, наприклад, книговидання, художні галереї, музика, а також більш технологічні сектори – IT, медіа і створення відеоігор.

Культурні та креативні індустрії в Україні охоплюють понад 3% робочих місць і забезпечують 4% ВВП. Погодьтеся, не так уже й мало. Це в три рази менше, ніж сільське господарство, але удвічі більше ніж, наприклад, будівництво.

Внесок культурних і креативних індустрій у світовій ВВП становить 4,5%. Фахівці прогнозують щорічний приріст до цього показника в розмірі 10%. Це швидше за темпи розвитку сфер виробництва та послуг.

Після такої статистики стає зрозумілим, що культура та креатив – не тільки високі матерії. Вони також про гроші, внесок в економіку та бізнес.

Давайте звіримося, що таке підприємництво.

Підприємництво – здатність і готовність розвивати бізнес і системно керувати ним з метою отримання прибутку.

Архітектурне бюро, музична студія, онлайн-медіа, відеопродакшн, майстерня з виготовлення текстилю, кінофестиваль, рекламне агентство та телеканал – все це формати організації креативного бізнесу та ведення підприємницької діяльності. Основний фактор тут – спрямованість на отримання прибутку за допомогою художніх ідей і креативу.

Деякі організації також займаються творчістю і реалізовують креативні ідеї, але не мають на меті отримання прибутку. Наприклад, державні та громадські організації, а також соціальний бізнес. Це не представники креативного підприємництва.

Однак важливо зауважити, що все більше з’являється змішаних моделей. Наприклад, музей отримує часткове фінансування від держави. Однак при цьому в самому музеї працюють кафе, сувенірний магазин, проводять приватні івенти – все це способи отримання додаткового прибутку для організації. Ці кошти йдуть на покриття операційної діяльності, а також реалізацію додаткових проектів. І так, це також приклад креативного підприємництва.

А як бути з дизайнером або діджитал-стратегом, які працюють на себе? Чи є вони креативними підприємцями? Так, адже їхня робота ґрунтується на ідеях і креативі, вони надають послуги клієнтам і при цьому отримують власний прибуток.

Які види підприємництва існують у сфері креативних індустрій?

1. Культурне або креативне підприємництво. Йдеться про організовану діяльність, основною метою роботи якої є виробництво або відтворення, просування, поширення та/або комерціалізація товарів, послуг і діяльності культурного, художнього характеру або такого, що пов’язаний із культурним та історичним спадком.

3. Арт-підприємництво дуже тісно пов’язане із двома сферами:

• Кураторством, що є нематеріальним видом культурного виробництва, практикою, яку можна окреслити як художню. Куратор формулює концепцію – цілісну й єдину, а також пропрацьовує її (самостійно чи разом з художниками/інституцією) так, щоб та могла комунікувати з глядачем. Також він відповідає на запитання ЗМІ та опікується процесами, що відбуваються після реалізації проекту, наприклад, бере участь у дискусіях, написанні статей до каталогу. Завданням куратора є і написання тексту до власного проекту, у якому він формулює основні ідеї та закладає вектори для подальшого ознайомлення й аналізу експозиції. Тобто усе, що пов’язано зі створенням образу виставки, її цінностями для глядача та смислотворенням, є завданням куратора.

• Арт-менеджментом – діяльністю, яка дозволяє реалізувати задумане куратором чи художником і контролювати процеси, що мають бути успішно завершені у попередньо визначений час. До роботи арт-менеджера входять виконання операційних завдань, логістика (контроль за перевезенням робіт, наприклад), комунікація щодо оренди, пошук усього необхідного щодо продакшену робіт, домовленості з типографіями, пошук рекламних агенцій тощо.

4. Культурний активізм – одна із форм громадської активності. За допомогою творчих практик (театр, музика, виставки, літературні вечори тощо) активісти представляють альтернативні соціально-політичні уявлення про світ. Вони вирішують суспільні проблеми, призводять до соціальних змін і підвищують рівень культури й обізнаності.

5. Інституційна діяльність завжди відбувається у рамках певних культурних інституцій – організацій, що мають конкретну місію, метою яких є збереження, інтерпретація та поширення культурних, наукових та екологічних знань, а також сприяння діяльності, спрямованої на інформування й освіту громадян з культурних, історичних, наукових та сфер, пов’язаних із навколишнім середовищем. Культурні інституції, які фінансують із державного бюджету, як і інші подібні установи, залежні від політичної системи та пов’язані з нею.