Але поняття культурних і креативних індустрій належить до пізнішого часу. Економіст і теоретик мистецтва П’єр Луїджі Сакко пов’язує їх появу з індустріальною революцією на рубежі XIX і XX століть. Технологічні інновації того періоду — радіо, запис звуку, фотографія, кіно, вдосконалені технології друку — розширили доступ до культури та вплинули на процеси творчості.

До культурних і креативних індустрій належать театральні та образотворчі види мистецтва, кінематограф, телебачення й радіо, музика, видавнича справа, комп’ютерні ігри, нові медіа, архітектура, дизайн, мода та реклама.

Терміни «культурні індустрії» і «креативні індустрії» практично взаємозамінні. Поняття «культурних індустрій» більше належить до культурної спадщини та традиційних видів творчості, а під «креативними індустріями» розуміють прикладні творчі практики, інновації та генерацію прибутку та робочих місць за рахунок створення інтелектуальної власності. Візуально їх можна розподілити так:

Зараз ми спостерігаємо перехід до нових форм культурних і креативних індустрій. У них зникає чіткий розподіл на виробників і споживачів контенту. Культурні та креативні галузі вважаються попередниками нових динамічних форм економічної діяльності. Під час переходу від індустріального суспільства до інтелектуального, творчий підхід до вирішення завдань стає важливим фактором конкурентоспроможності.