У період конфліктів і напруженості мистецтво зазвичай відходить на задній план, оскільки люди зосереджені на задоволенні базових життєвих потреб (їм потрібні продукти харчування, дах над головою, ліки та засоби захисту). А втім, творчість властива людям як у мирний, так і в обтяжений конфліктами час. Так, наприклад, знаменита картина «Герніка» Пабло Пікассо стала реакцією на бомбардування Герніки, жах іспанської революції 1931-1939 років та Громадянської війни в Іспанії.

Після масштабних конфліктів і катастроф культурна спадщина стає стійким символом та інструментом для відновлення суспільства. Наприклад, відродження Старого міста та моста у Варшаві та внесення їх до списку Світової спадщини ЮНЕСКО стали важливими символічними актами примирення та роботи з колективною травмою після Другої світової війни.

З такою ж метою було створено Единбурзький міжнародний фестиваль, заснований у 1947му році. У середньому фестиваль щорічно відвідують близько 400 000 осіб. Крім того, він дав початок декільком іншим подіям (Фестиваль мистецтв «Фріндж», Единбурзький кінофестиваль, Единбурзький міжнародний книжковий фестиваль), які щорічно дають Шотландії приріст виробництва на 261 мільйон фунтів, доходів — на 82 мільйони фунтів і створюють близько 5 000 робочих місць. Таким чином, культура налагоджує міжнародний діалог і є складовою креативної економіки.

Музика теж неодноразово брала участь у вирішенні конфліктів і прийнятті культурних відмінностей. За часів холодної війни проходили взаємні візити оркестрів США та Радянського Союзу, у 1999му році Даніель Баренбойм разом з Едвардом Саїдом створив оркестр «Західносхідний диван», що складається з молодих арабських і єврейських музикантів, а в 2008му році пройшов концерт НьюЙоркського філармонічного оркестру в Північній Кореї.