Більшість культурних стратегій зазвичай стосуються таких питань:

• Створення, виробництво, поширення і захист/збереження культурного контенту: як забезпечити яскраве культурне життя?
• Контент та інфраструктура: як забезпечити баланс між підтримкою культурної інфраструктури та залученням до неї людей і проведенням заходів?
• Культурні установи та роль недержавного сектору: як підтримати національні установи, створюючи умови для процвітання приватного сектору та незалежної діяльності?
• Зарплати та соціальні гарантії: як переконатися, що у професіоналів сфери культури є можливість працювати, і як оцінити їхній внесок?
• Механізми фінансування культури: як фінансувати культуру та диверсифікувати джерела фінансування, щоб вони були не лише державними?
• Нормативно-правова база (як закони, що безпосередньо стосуються культури, так і загальні закони та нормативні акти): як підтримувати розвиток культури за допомогою створення сприятливого правового середовища?
• Взаємозв’язок між національною, регіональною, місцевою та приватною культурами: як координувати участь у культурному розвитку державних та приватних, національних та місцевих зацікавлених сторін?

Окрім загальних питань, сучасні культурні стратегії у всьому світі зачіпають низку інших важливих аспектів:

• соціокультурне розмаїття та розмаїття форм культурного самовираження;
• доступ до культури (участь у культурі, соціально неблагополучні групи населення, віддалені райони, рівний доступ тощо);
• освіту у сфері культури (як доступ до культури для дітей та молоді, так і вищу освіту у сфері культури);
• культурну та креативну індустрії (планування, інформованість, підприємництво у сфері культури, інновації та технології, творчі інкубатори, нарощування потенціалу тощо);
• права інтелектуальної власності, боротьбу з піратством;
• доступ до фінансування і різноманітність джерел фінансування (приватне, європейське, міжнародне фінансування, схеми кредитування, ваучери, інвестори, податки тощо);
• просування культури в інших галузях політики (перехресне фінансування та супутні ефекти), включаючи культуру та сталий розвиток, освіту, регіональний розвиток і туризм, економіку та інновації, брендинг країни, соціальні інновації тощо;
• культуру та відродження міського середовища, якість життя;
• цифрову культуру (оцифровування культурної спадщини, нові технології у сфері культури);
• культурний і творчий експорт та інтернаціоналізацію, культурну дипломатію;
• належне врядування у сфері культури (прозорість, верховенство права, участь у культурі, звітність, плюралізм).
•