- Курс «Культура та креативність»
- Курс «Комунікації»
- Курс «Написання проектних заявок»
- Курс «Культурна стратегія»
-
Курс «Адвокація»
-
Лекція 1. Що таке адвокація і чим вона корисна?
-
Лекція 2. Аналіз і визначення проблеми
-
Лекція 3. Визначення зовнішніх факторів
-
Лекція 4. Лобіювання, вплив і донесення інформації
-
Лекція 5. Оцінка громадської кампанії
-
ФАКТИЧНІ ДАНІ ПРО АДВОКАЦІЮ ТА ЛОБІЮВАННЯ
-
Оцінка потенціалу громадської кампанії
-
Тематичне дослідження
-
Додаткова література
-
Тест і сертифікат
-
-
Курс «Фінанси для креативних організацій»
-
Лекція 1. Моменти, які необхідно знати до початку реалізації проекту
-
Лекція 2. Підготовка бюджету
-
Лекція 3. Вирівнювання бюджету
-
Лекція 4. Перетворення бюджету у фінансовий потік
-
Лекція 5. Управління фінансами чинного проекту
-
Лекція 6. Складання фінансової звітності за проектом
-
Практичні приклади
-
Корисні посилання:
-
Тест і сертифікат
-
- Курс «Фандрейзинг»
- Курс «Проектний менеджмент в культурі»
- Курс «Стратегічне планування»
-
Курс «Маркетинг»
-
Лекція 1. Що таке маркетинг?
-
Лекція 2. Маркетингова стратегія
-
Лекція 3. Уміння прислухатися до думки споживача
-
Лекція 4. Споживацькі переваги
-
Лекція 5. «3М» у маркетингу
-
Факти. 20 ключових тверджень стосовно маркетингу
-
Що варто врахувати для створення ефективної маркетингової стратегії
-
Практичний приклад. Модель «3М» у маркетингу.
-
Тест і сертифікат
-
-
Курс «Створення цінності в креативній економіці»
-
Лекція 1. Ринки та ланцюжки створення цінності
-
Лекція 2. Аналіз ланцюжка створення цінності
-
Лекція 3. Створення ціннісної пропозиції
-
Лекція 4. Шаблон бізнес-моделі за методологією Lean
-
Лекція 5. Від проектів до продуктів
-
Лекція 6. Адаптація до переходу на цифрові технології
-
Корисні ресурси
-
Тест і сертифікат
-
- Курс із Програми «Креативна Європа»
-
Курс «Партнерство та Фандрейзинг»
-
Лекція 1. Iнноваційна та підприємницька діяльність: вектори проведення успішних ініціатив із залучення коштів
-
Лекція 2. Бізнес-моделі та зовнішні джерела фінансування творчих стартапів
-
Лекція 3. Взаємовигідна співпраця: каталізатор ефективного планування бізнесу
-
Посилання на онлайн-ресурси і джерела додаткової інформації
-
Для довідок
-
Конкретні приклади
-
Тест і сертифікат
-
- Курс «Культурна журналістика»
- Курс «Медіа-пітчинг»
- Курс «Діджитал-комунікації»
Усі говорять про те, що потрібно обов’язково мати базу контактів журналістів. Але як її створити? І це не 500 імейлів, які передають роками всередині організації і які найчастіше є неактуальними або потрапляють у спам журналістам.
Крок 1
Складіть список 5 – 10 медіа, які збігаються з вашою цільовою аудиторією, форматом і завданням.
Крок 2
Подивіться, як вже висвітлюють і хто пише по вашій темі. Зберіть посилання на найвдаліші статті та репортажі. Знайдіть контакти журналістів і редакторів рубрик, наприклад, в соціальних мережах, на сайті медіа або використовуючи свої контакти серед колег.
Крок 3
Знайдіть загальні контакти, теми або привід, щоб звернутися до журналіста або редакції. Найскладніше – це лист або дзвінок незнайомій людині з проханням. Тому спробуйте знайти, що може зацікавити, і запропонуйте формат, зручний для журналіста (кава біля редакції, захід, у якому вже заплановано участь).
Крок 4
Продумайте сам пітч для журналіста. Почніть із фактів, чому ця тема суспільно цікава, аргументуйте, наведіть приклади конкретних людей, світові тенденції.
Крок 5
Маючи хороший контакт із журналістом, максимально дізнайтеся внутрішню кухню медіа, коли, куди і в якому форматі краще надсилати інформацію, хто ухвалює рішення в редакції, які теми і як подавати, чого уникати. У свою чергу постарайтеся бути корисним і залишатися в контакті з журналістами не тільки, коли у вас є новина.
Кілька універсальних порад
- не пишіть у вихідні або вночі, якщо не впевнені, що журналісту це комфортно, дізнайтеся про зручний канал комунікації;
- якщо ви просуваєте тему одночасно у кілька видань, подумайте над акцентами та запропонуйте кожному з них щось унікальне;
- будьте чесними, якщо в процесі з’являться підводні камені, що матеріал завуальовано просуває чиїсь комерційні чи політичні інтереси, контакт і репутація будуть втрачені. Надайте джерела своїх даних.
Ваше повідомлення
Повідомлення – це ключовий елемент будь-якої комунікації. Саме те, що ви хочете донести, і матиме значення, особливо у випадку з медіа. Потрібно мати чітке повідомлення.
Наприклад, якщо ви даєте коментар телеканалу, у вас буде менше хвилини, щоб сказати найважливіше. І навіть один матеріал у друкованих та онлайн-виданнях зараз утримує увагу читача не більше, ніж на кілька десятків слів.
Тому приготуйте 3, максимум 5 пропозицій, які дають основні факти, але при цьому викликають емоцію по вашій темі.
При цьому пам’ятайте про те, що цікаво медіа (а отже, і вашій аудиторії) і адаптуйте свої повідомлення під цю форму.
Для ЗМІ важливо говорити про:
- актуальні теми для своїх аудиторій;
- конфлікти, зіткнення двох точок зору;
- унікальність, незвичайність, сенсаційність;
- достовірність і факти;
- людський інтерес.
ЧИ ПОТРІБЕН ПРЕС-РЕЛІЗ?
У більшості випадків відповідь «ні». Найефективніший спосіб розповісти історію – індивідуально зв’язатися з журналістом.
Коли варто писати реліз – якщо є сильний соціально важливий (або важливий для вашої галузі) інфопривід.
Пам’ятайте, новина повинна бути не про вас/ваш проект, а про важливу подію для суспільства/галузі.
- Якщо ви думаєте про колонку або готову статтю, журналісти хочуть отримувати матеріал, написаний вже в стилі їхнього видання, – придивіться до статей.
- Давайте матеріалу більше, ніж треба, але не дуже багато. Журналісту важливо відчувати простір і можливість в ньому розвернутися: щось викинути, щось додати.
- Ідіть на компроміси (яким би крутим не був матеріал, редактор залишає за собою право його редагувати).
Завдання
Підготуйте медіа-карти з медіа, які важливі для вашої організації, відзначте ключових журналістів, знайдіть їхні контакти і зберіть публікації на схожі теми.