Культурні організації та креативні підприємства часто не думають про себе з точки зору ринку. Що я маю на увазі? Коли хтось запитує: «На яких ринках ви працюєте?», деякі організації можуть подумати: «О ні, це не про нас, ми займаємося створенням чудової культурної продукції та не думаємо про ринок».

Насправді це неправильний підхід. Усі культурні організації та креативні підприємства працюють на певних ринках. Отже, що ж таке ринок? Ринок — це система обміну між сторонами. Що це за сторони? Це продавці та покупці. А що таке «система»? Система — це інфраструктура, відносини, а також рамки, які встановлює уряд для належного функціонування ринків. А хто виступає у ролі покупців і продавців? Покупці — це споживачі культурної продукції, а продавці — це культурні організації та креативні підприємства. Можливо, такі самі, як і ви.

Думаючи про креативні підприємства, цілком логічно думати і про ринкові умови. Архітектурні бюро надають платні послуги, отже, існує ринок послуг архітектурних бюро. Але як бути з театром? Існує ринок і для театрів. Деякі з них можуть бути приватними підприємствами, а інші можуть отримувати фінансування з державного бюджету. Також існує ринок для виконавського мистецтва. Тому будьте готові відповісти на запитання: «На яких ринках ви працюєте?»

Ринки можна розглядати по-різному. Отже, які типи ринків існують?

Перше визначення — ринки географічні. Насправді, тут все достатньо просто. Ми можемо бути місцевою театральною трупою і працювати на місцевому ринку або ж трупою національною, бо у нас такий величезний загальнонаціональний вплив — тоді нам потрібна аудиторія по всій країні. Або ж, якщо ми є дуже великою трупою, то ми можемо націлитися і на європейську аудиторію. Причому на європейському ринку може працювати навіть багато невеликих креативних підприємств, які є малими та середніми підприємствами або мікропідприємствами (мікропідприємства налічують менше десяти співробітників). Не будьте занадто сором’язливими, подумайте про свій географічний ринок.

По-друге, ринок можна розглядати з точки зору ринку товарів і послуг. Іноді це називають «вертикалями». На якій вертикалі ви перебуваєте? Якщо ми говоримо про товарний ринок, це можуть бути мода, предмети, одяг і аксесуари. Якщо ми говоримо про продукцію або послуги, то це можуть бути послуги для PR-агентств, що працюють у видавничій сфері. Тобто компанії працюють у спеціалізованих вертикалях. Такими компаніями можуть бути також і культурні організації, культурні оператори.

І третій спосіб поглянути на ринки — розглядати їх з точки зору галузі або індустрії, або так званих горизонталей, горизонтального рівня. У нашому випадку ми дійсно говоримо про більш звичні визначення ринку: ось література, ринок кіно, ось мода, дизайн, виконавське або образотворче мистецтво. Тобто, горизонтальні ринки або індустрії.

Не варто боятися питання про те, на яких ринках ви працюєте, і у вас завжди має бути готова відповідь. Скажіть, що ви працюєте на західноукраїнському фестивальному ринку, на європейському ринку предметів інтер’єру, на українському літературному ринку (якщо ви видавнича компанія або український книжковий ринок).

Спочатку подумайте, на якому ринку працює ваша організація, а потім дайте відповідь на таке запитання: «Як організовані ринки?» Потім виникає цікаве запитання щодо ланцюжка створення цінності. Отже, гравці на ринках організовані вздовж ланцюжка створення цінності. Що це таке? Ланцюжок створення цінності — це, фактично, ланцюжок, у якому різні організації забезпечують створення цінності, щоб клієнт отримав кінцевий продукт. По суті, спочатку у нас є вихідний компонент, внесок. Якщо ми говоримо про культурні та креативні індустрії, про творчість, то це творча ідея, з якої все і починається. Потім ви забезпечуєте створення цінності та трансформуєте цю ідею у кінцевий продукт. Це і є наш результат.

У сфері культури та креативності ми говоритимемо про культурний продукт. Тому починається усе з креативності (вкладу) та закінчується культурним продуктом (результатом). Саме за це клієнти і платять гроші, купуючи квитки. Це те, що ми споживаємо. І не бійтеся термінів «споживання культурної продукції», «споживання культури». Це ж чудово. Насправді, ми повинні споживати більше культурної продукції, а це значить, що на ринках має бути більше різноманітних цікавих культурних продуктів і послуг.

А ще так легше думати про ланцюжок створення цінності з практичної точки зору. Давайте повернемося до театральної трупи. Отже, у нас є автор чудової п’єси — це наш творчий внесок. Але це лише рукопис із текстом. Тоді вам потрібен хтось... театральна трупа, яка зробить інтерпретацію цього тексту і поставить п’єсу. Але, для того щоб поставити п’єсу, скажімо, десь тут, вам потрібні дизайнери, художники з декорацій, освітлювач — цілий колектив. А як щодо місця проведення? Вам також потрібне приміщення: можливо, його надасть інша організація, можливо, трупа орендує це місце.

Отже, ми починаємо з рукопису, а потім додаємо усі ці ланки ланцюжка створення цінності та організації, які її забезпечують. Тепер у нас є кінцевий продукт, і ви можете подумати: добре, все вже зроблено, саме цей продукт і споживають споживачі. У жодному разі! Адже, для того щоб потрапити до театру, нам потрібно придбати квитки. Можна скористатися послугами квиткового сервісу в Інтернеті, де ви купуватимете квитки на п’єсу. Це означає, що він також впливає на створення цінності для клієнта, тому що ми хочемо купувати квитки на постановку саме так. Таким чином, цей сервіс також є частиною ланцюжка створення цінності. Тобто у нас є творчий внесок, а на виході ми маємо культурний продукт. Ви бачите, скільки учасників зібрано в ланцюжку створення цінності, і важливо, щоб при оплаті за квиток усі учасники отримали свою частку, тому що вони дійсно вплинули на створення цінності для клієнта. У цьому і полягає сутність ланцюжка створення цінності.