- Курс «Культура та креативність»
- Курс «Комунікації»
- Курс «Написання проектних заявок»
- Курс «Культурна стратегія»
-
Курс «Адвокація»
-
Лекція 1. Що таке адвокація і чим вона корисна?
-
Лекція 2. Аналіз і визначення проблеми
-
Лекція 3. Визначення зовнішніх факторів
-
Лекція 4. Лобіювання, вплив і донесення інформації
-
Лекція 5. Оцінка громадської кампанії
-
ФАКТИЧНІ ДАНІ ПРО АДВОКАЦІЮ ТА ЛОБІЮВАННЯ
-
Оцінка потенціалу громадської кампанії
-
Тематичне дослідження
-
Додаткова література
-
Тест і сертифікат
-
-
Курс «Фінанси для креативних організацій»
-
Лекція 1. Моменти, які необхідно знати до початку реалізації проекту
-
Лекція 2. Підготовка бюджету
-
Лекція 3. Вирівнювання бюджету
-
Лекція 4. Перетворення бюджету у фінансовий потік
-
Лекція 5. Управління фінансами чинного проекту
-
Лекція 6. Складання фінансової звітності за проектом
-
Практичні приклади
-
Корисні посилання:
-
Тест і сертифікат
-
- Курс «Фандрейзинг»
- Курс «Проектний менеджмент в культурі»
- Курс «Стратегічне планування»
-
Курс «Маркетинг»
-
Лекція 1. Що таке маркетинг?
-
Лекція 2. Маркетингова стратегія
-
Лекція 3. Уміння прислухатися до думки споживача
-
Лекція 4. Споживацькі переваги
-
Лекція 5. «3М» у маркетингу
-
Факти. 20 ключових тверджень стосовно маркетингу
-
Що варто врахувати для створення ефективної маркетингової стратегії
-
Практичний приклад. Модель «3М» у маркетингу.
-
Тест і сертифікат
-
-
Курс «Створення цінності в креативній економіці»
-
Лекція 1. Ринки та ланцюжки створення цінності
-
Лекція 2. Аналіз ланцюжка створення цінності
-
Лекція 3. Створення ціннісної пропозиції
-
Лекція 4. Шаблон бізнес-моделі за методологією Lean
-
Лекція 5. Від проектів до продуктів
-
Лекція 6. Адаптація до переходу на цифрові технології
-
Корисні ресурси
-
Тест і сертифікат
-
- Курс із Програми «Креативна Європа»
-
Курс «Партнерство та Фандрейзинг»
-
Лекція 1. Iнноваційна та підприємницька діяльність: вектори проведення успішних ініціатив із залучення коштів
-
Лекція 2. Бізнес-моделі та зовнішні джерела фінансування творчих стартапів
-
Лекція 3. Взаємовигідна співпраця: каталізатор ефективного планування бізнесу
-
Посилання на онлайн-ресурси і джерела додаткової інформації
-
Для довідок
-
Конкретні приклади
-
Тест і сертифікат
-
- Курс «Культурна журналістика»
- Курс «Медіа-пітчинг»
- Курс «Діджитал-комунікації»
Коли ви думаєте про зовнішні чинники, не думайте тільки про те, як вони вплинуть на вас і на вашу організацію, подумайте і про те, як вони можуть вплинути на вашу кампанію і її бенефіціарів, на спонсорські організації та інших зацікавлених осіб. Як на цих важливих зацікавлених осіб вплинуть зовнішні фактори, які ви виявите при запуску кампанії, і що вони для них означатимуть?
Групи впливу на рівні держави або регіону можуть включати:
-
політиків і партії в уряді;
-
державних службовців;
-
релігійних лідерів та релігійні організації;
-
бізнес-асоціації та великі компанії;
-
юристів, суддів, лікарів, вчених, вчителів та інших фахівців;
-
представників засобів масової інформації;
-
товариства захисту споживачів і споживчі групи;
-
жіночі групи;
-
громадські організації;
-
установи регіонального значення; ЄС, регіональні торгові групи і т. д.
-
установи міжнародного значення: Світовий банк/МВФ, Світову організацію торгівлі, представництва ООН і т. д.
Із наведеного вище списку нам потрібно позначити тих, хто може зацікавитися нашою проблемою, оцінити її роль, визначити тих, на кого наша проблема може впливати абсолютно протилежно та знайти тих, хто може якимось чином на неї вплинути.
Зацікавлених осіб громадської кампанії можна поділити на чотири групи:
Цільова аудиторія:
-
впливові люди — люди, які можуть зробити необхідні зміни;
-
люди, які зможуть подіяти на впливових осіб.
Зацікавлені особи:
-
люди, з якими і для яких ви працюєте;
-
люди, які отримають вигоду від вашої адвокації.
Союзники:
-
люди, які поділяють ваші цілі та можуть впливати на впливових осіб шляхом громадського тиску на них.
Опоненти:
-
люди, які виступають проти того, чого ви хочете досягти, і будуть намагатися заважати вам здійснювати необхідні зміни.
Зрештою, нам потрібно визначити тих осіб, які можуть вплинути на ініціативу, і тих, які можуть вплинути на рішення проблеми.
Останній згадуваний мною аналіз називається створення схеми зв’язків. Схема зв’язків виявляє сили, які потрібні для того, щоб все відбулося. Створення схем зв’язків особливо корисно при вибудовуванні партнерства (з ким потрібно розвивати відносини?) і при мобілізації громадян (кого можна залучити до впливу на людей, щоб вони приєдналися до вирішення проблеми?). Мета цього аналізу — візуально визначити зв’язки між людьми, організаціями та установами в певній ситуації, щоб зрозуміти цінність цих відносин. При створенні схеми зв’язків ми визначаємо найважливіших людей, які можуть змінити щось так, як потрібно нам і намалювати їх зв'язки, щоб побачити, як і через кого ми можемо зв’язатися або вплинути на мету і ні в чому не помилитися. Іноді створення схеми зв’язків допомагає виявити треті сторони, про які ви навіть не підозрювали раніше.
Уявімо, що у нас є місцевий мер Марія як основна аудиторія, на яку нам потрібно вплинути. Проведіть всі зв’язки, про які ви тільки можете подумати, до неї і подивіться зі сторони, як ці люди й установи пов'язані один із одним. Уявімо, що чоловік Марії, її краща подруга та деякі працівники адміністрації співають у місцевому хорі. Навіть якщо сама Марія не співає, то місцевий хор їй точно небайдужий. А диригент цього хору може бути безпосередньо пов’язаний з вашою організацією.
Проаналізуйте схему. Вам потрібно зосередитися на особах, до яких проведено найбільше зв'язків або на тих, хто впливає на вашу ціль найбільше. Підкресліть ці місця перетину інтересів і починайте думати про стратегічний підхід до них. Цьому стратегічному процесу може допомогти розширення вашої схеми шляхом розширення цих точок перетину.
Сама собою схема зв’язків — це перший крок до розуміння стратегії організації з адвокації. Після того як схема зв’язків створена, її використовують для того, щоб вирішити, як і де починати діяти. Це ми і обговоримо в наступному відео.