Бізнес-план — це докладний документ, у якому викладена вся необхідна інформація щодо стратегічних і функціональних складових діяльності креативного підприємства, орієнтованого на міжнародний ринок. За обсягом бізнес-план може бути абсолютно різним — від кількох сторінок до кількох глав. План повинен бути складений з урахуванням інтересів чотирьох основних сторін:

• Інтересів підприємця: чи є цей план привабливим для нас як для підприємців, чи відповідає він нашим цілям, завданням і можливостям?
• Інтересів клієнтів/аудиторії: хто буде покупцем, учасником, глядачем, споживачем цього конкретного креативного продукту або послуги?
• Інтересів інвестора: чим цей бізнес може зацікавити інвесторів так, що вони відразу захочуть вкласти в нього гроші?
• Інтересів партнера: які потенційні переваги отримають наші партнери та зовнішні зацікавлені сторони, якщо вони приєднаються до нового підприємства?

Загальну структуру бізнес-плану для нової креативної компанії можна розділити на чотири частини, які досить детально викладені в моїх книгах «Міжнародна підприємницька діяльність у сфері мистецтва (2016) і «Стратегічний менеджмент у сфері мистецтва» (2012):

• Вступна частина. Включає огляд основних етапів і короткий опис креативного підприємства — його місію, бачення, цілі, програмні сфери, конкурентні переваги й унікальність, пропоновані товари та послуги культурного характеру, майбутні напрямки діяльності.
• Аналітична частина. У ній наведені достатні докази про результати досліджень макро- і мікросередовища, у тому числі потенційні комерційні та соціальні можливості. Результати аналізу галузі та ринку визначають рівень конкуренції, бар’єри для виходу на ринок, а також розмір і сегментацію потенційного ринку.
• Концептуальна частина. Містить перелік можливостей, основних причин і мотивів, які спонукали до створення креативного підприємства, а також докладний опис ідеї, яка повинна відповідати зовнішнім тенденціям, можливостям і потребам.
• Практична частина. Ця частина охоплює основні функціональні напрямки креативної та комерційної діяльності, наприклад: управління творчим процесом, управління кадрами, маркетинг, фінанси та інші корпоративні функції.

Друга частина цієї лекції присвячена взаємовигідній співпраці та стратегіям взаємодії, які у сфері мистецтва слугують потужним джерелом новаторських ідей і нових бізнес-моделей. Розробка бізнес-плану, заснованого на принципах взаємовигідної та колективної співпраці в сфері мистецтва, в результаті забезпечує значно більшу ефективність.

Взаємовигідна співпраця

У ХХІ-му столітті можливості проектів і організацій у сфері мистецтва та культури, їх вплив і ефективність бізнес-моделей виходять далеко за рамки цієї сфери та сприяють встановленню зв’язків з іншими напрямками галузі та соціальними сферами. «Взаємовигідна співпраця» означає міжсекторальну взаємодію між видами мистецтва та галузями креативних індустрій, а також між сферою культури та мистецтва та іншими секторами, наприклад: комерційні організації, технологічні компанії, містобудування, освітні установи, організації, що займаються питаннями сталого розвитку, - і багато інших. Ми розглянемо сутність і переваги цих видів взаємовигідного співробітництва.

• Взаємовигідна співпраця між галузями креативних індустрій

Перевага галузей креативних індустрій полягає у тому, що всі вони між собою пов’язані, і цей зв’язок слугує основою багатьох бізнес-моделей у сфері мистецтва. Міжсекторальна співпраця пропонує можливості для нових комбінацій знань, сприяє появі нових продуктів і компаній, які не тільки ведуть комерційну діяльність, а й переслідують соціальні цілі, а також значно покращує рівень обслуговування клієнтів. Важливо відзначити, що розвиток креативних індустрій підсилює економічний розвиток регіону або міста супутніми ефектами: наприклад, культурний фестиваль стимулює розвиток місцевого готельного та ресторанного бізнесу, транспортних послуг і т. ін. «Супутні ефекти» культури та мистецтва — «процес, у рамках якого діяльність у креативних індустріях має подальший масштабний вплив на певні території, суспільство або економіку внаслідок надлишку концепцій, ідей, навичок, знань та інших видів ресурсів».

• Колаборація між творчими, комерційними та дослідницькими організаціями, а також навчальними закладами

Прикладами такої колаборації є інкубатори та акселератори для підприємців-початківців. Якщо інкубатори асоціюються з некомерційною організацією або університетом, а монетизація продукту може зайняти роки, то акселератори допоможуть швидко трансформувати ідею у комерційний продукт. Зазвичай акселератори вишукують стартапи з високим потенціалом розвитку, а їхні наставники й інструктори надають послуги, майданчик, інформацію в обмін на акції цієї стартап-компанії.

• Взаємовигідна співпраця між творчою сферою і сферою науково-технічних розробок і досліджень

Креативні кластери — одна з форм такого співробітництва. Цей термін означає зосередження креативних організацій на одній території з метою об’єднання ресурсів, і, як результат, оптимізації всього процесу виробництва та розповсюдження продукції креативного сектору. Креативні кластери сприяють проникненню культури та мистецтва в інші галузі, наприклад, у дослідницьку, наукову сферу, а також сферу технологій, охорони навколишнього середовища, бізнесу та інші. Креативні кластери — важливий вид співпраці, оскільки вони створюють нові спілки та альянси, допомагають знаходити ресурси в конкретному місці й об’єднують компетенції залучених організацій, що мають спільні потреби та можливості, перешкоди та ризики.

• Взаємовигідна співпраця між творчою та соціальною сферами

За допомогою мистецтва та форм творчого самовираження ми можемо змінити соціальні переконання і судження, пропонуючи соціуму нові ідеї, створюючи та прищеплюючи нові ідеології, спонукаючи до критичного мислення. Мистецтво можна використовувати як інструмент для підвищення обізнаності про проблеми, з якими ми стикаємося у повсякденному житті, наприклад, соціальна справедливість, екологія, охорона здоров’я, наркоманія, безробіття і багато інших. Мистецтво цілеспрямовано використовується як інструмент соціальних змін. Це такі галузі, як, наприклад, арт-терапія та музикотерапія, культура та сталий розвиток і т. ін.

• Взаємовигідна співпраця між творчим сектором і містобудуванням у цілому

Комплексний підхід до процесу міського планування у ХХІ-му столітті позиціонує сектор мистецтва та культури не як окрему галузь, а як невід’ємну частину інших стратегій містобудування, наприклад, стратегії економічного розвитку, плану реалізації екологічної або соціальної політики і т. ін.

Поняття «креативне місто» та «креативна організація простору» не тільки наголошують на наявному взаємозв’язку між мистецтвом та іншими галузями соціальної та економічної діяльності, а й визначають мистецтво, культуру та творчість як фактор сталого розвитку міст. До того ж вони роблять життя у великому місті яскравішим.

У чому ж відмінність, хоча й невелика, між поняттями «креативне місто» та «креативна організація простору»?

• «Креативне місто — це місце, яке спонукає думати, планувати та діяти творчо: завдання державного сектору — створити для цього умови, посприяти» (Чарльз Лендрі (Charles Landry)). Його концепція підкреслює той факт, що розвиток сектору культури та мистецтва, і творчості в цілому, має важливе значення для майбутнього наших міст.

• Професор Енн Маркузен (Prof. Ann Marcuzen) підкреслює: креативна організація простору — це стратегія відродження того місця, де ми живемо, створення робочих місць і залучення приватних інвестицій. Вона вводить мистецтво в повсякденне життя простих людей. Ось деякі приклади креативної організації простору, де є очевидним міжсекторний вплив: створення арт-району, сприяння у залученні спільнот до паблік-арту (мистецтво у місті), організація кінофестивалів, відкриття центрів дизайну та багато іншого.

Розуміння важливості та вивчення впливу взаємовигідної співпраці на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях у найрізноманітніших формах і способах значно сприяє формуванню новаторських ідей і розробці бізнес-плану, заснованого на принципах взаємовигідної та колективної співпраці, коли злагоджена робота партнерів сприяє зростанню фінансування, кількості покупців і споживачів продуктів і послуг креативного сектору.