1. Бачення або стратегічне бачення допомагає підприємствам в сфері культури і творчості визначити свої перспективи на майбутнє. Бачення (або cтратегічне бачення) — це, по суті, «мрії» про майбутнє підприємства, картинка, описана словами, яка б надихала людей, і при цьому була не просто красивою мрією, але і цілком реалістичною ідеєю.

2. Спільне бачення. Важливо, щоб бачення поділяли всі хто, працює на благо підприємства, особливо вище керівництво. Серед їх числа можуть люди з абсолютно різними і взаємодоповнюючими професійними навичками, але їхнє бачення подальшого розвитку організації має бути спільним.

3. Лідерство і бачення. Одна з ключових функцій лідера полягає в тому, щоб сформувати бачення і мобілізувати зусилля співробітників підприємства на реалізацію цього бачення.

4. Успіх. Бути успішною хоче будь-яка людина і будь-яка організація. Але слово «успіх» можна визначати по-різному, тому вкрай важливо, щоб підприємство визначило для себе, що для нього означає успіх.

5. Внутрішній аналіз. Це об’єктивна оцінка поточного стану підприємства, аналіз реального стану справ.

6. Список PRIMEFACT. Цей список допоможе провести систематичний внутрішній аналіз діяльності підприємства за дев’ятьма критеріями: Люди, Репутація, Інтелектуальна власність, Дослідження ринку, Корпоративна культура, Фінанси, Гнучкість, Партнери, Таланти

7. Сильні і слабкі сторони. Внутрішній аналіз сприяє усвідомленню сильних і слабких сторін організації, які треба оцінювати в порівнянні з конкурентами організації — див. Конкурентні переваги.

8. Особливості замість сильних і слабких сторін. При проведенні внутрішнього аналізу більш корисним буде просто перерахувати «факти» про підприємство або його «особливості», ніж відразу приступати до визначення того, що є його сильними і слабкими сторонами. Адже будь-яка особливість підприємства (наприклад, той факт, що компанія працює на зовнішніх ринках, відноситься до категорії малих підприємств або ж має сильну фінансову складову) залежно від контексту може стати її перевагою або недоліком. Мета полягає в тому, щоб знайти такі ринки і забезпечити такі обставини, де особливості організації стали б її сильними сторонами.

9. Аналіз зовнішнього середовища. Це об’єктивна і комплексна оцінка змін, що відбуваються в світі, в якому підприємство здійснює свою діяльність. До зовнішнього середовища відносяться фактори та зміни, на які організація ніяк не може вплинути.

10. PEST-аналіз, що проводиться в рамках аналізу зовнішнього середовища, передбачає оцінку діяльності організації за чотирма категоріями: політичні, економічні, соціальні та технологічні тенденції і фактори.

11. ICEDRIPS-аналіз було розроблено спеціально для культурних і креативних індустрій. Цей аналіз є більш комплексним, ніж PEST-аналіз. Він проводиться в рамках аналізу зовнішнього середовища і передбачає оцінку діяльності організації за вісьмома категоріями: Інновації, Конкуренти, Економічні чинники, Демографія, Нормативно-правове середовище, Інфраструктура, Партнери, Соціальні тенденції.

12. Можливості та загрози. Методи аналізу PEST і ICEDRIPS, що проводяться в рамках аналізу зовнішнього середовища, сприяють виявленню окремих можливостей і загроз, які для кожної організації будуть індивідуальними.

13. SWOT-аналіз. Це оцінка сильних і слабких сторін організації, а також її можливостей і загроз, що походять з зовнішнього середовища, які підприємство визначає в ході внутрішнього аналізу і аналізу зовнішнього середовища.

14. Стратегічне планування фокусується на поєднанні переваг підприємства і можливостей, пропонованих зовнішнім середовищем.

15. Конкурентна перевага. Сильні і слабкі сторони, можливості і загрози слід розглядати в порівнянні з конкурентами. Якщо підприємство є успішним в якомусь напрямі, але його конкуренти в ньому ще успішніші, то цей напрям вже буде вважатися відносною слабкою стороною. Так само слабка сторона може стати відносною сильною стороною, якщо у конкурентів аналогічний напрям розвинений гірше. Можливості та загрози можна оцінювати аналогічним способом. Таким чином, нам необхідно виявити свої відносні сильні сторони, відносні слабкі сторони, відносні можливості і відносні загрози.

16. Стратегічний маркетинг. На відміну від операційного маркетингу (або маркетингу комунікацій), стратегічний маркетинг перш за все розглядає більш загальну картину стану справ на ринках в розрізі інтересів підприємства. Це дозволяє приймати рішення в сфері стратегічного маркетингу: які ринки варто обслуговувати, а які цілеспрямовано уникати. Такі рішення повинні прийматися, враховуючи місію і конкурентні переваги організації.

17. Бізнес-стратегія. Це план комплексного розвитку підприємства, який дозволить йому вийти з нинішнього стану і досягти того, чого воно прагне — реалізації свого бачення. Цей план повинен враховувати відомості, отримані в ході SWOT-аналізу, а також брати до уваги конкурентні переваги і рішення в сфері стратегічного маркетингу.

18. Залучення до участі в стратегічному плануванні. Бажано, щоб участь в стратегічному плануванні тією чи іншою мірою брали всі співробітники підприємства. Це дозволить кожному зробити свій внесок і у кожного буде почуття причетності до розробки стратегічного плану.

19. Бізнес-формула — це свого роду фундаментальна бізнес-модель креативного підприємства — те, яким чином воно буде реалізовувати своє бачення в конкурентному середовищі, використовуючи свої конкурентні переваги, принципи стратегічного маркетингу і вибираючи, на яких ринках воно буде представлено, а на яких — ні. Після того, як підприємство виведе свою бізнес-формулу, яку можна було б реально використовувати на практиці, воно на основі цієї формули може розробити повноцінний бізнес-план.

20. Бізнес-план або план розвитку — це результат процесу стратегічного планування, в основі якого лежить бізнес-формула підприємства. Бізнес-план — це документ, який детально описує, яких заходів вживатиме організація, щоб досягти своїх цілей і домогтися реалізації свого бачення.